💻ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА

 

4 липня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки та Броварківської СБ відбулися онлайн консультації з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громади отримали кваліфіковану юридичну допомогу від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко з питань спадкового, трудового та земельного законодавства.

 

               

                          ЗА КНИГАМИ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ШКІЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ

Користувачі КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» відвідують книгозбірню і знайомляться з творами українських класиків.                                        Знання творів важливе для розуміння української культури, історії та ідентичності, а також для розвитку критичного мислення та розширення світогляду. Українська література відображає унікальний досвід українського народу, його традиції, цінності та проблеми, а також сприяє збереженню мови та культурної спадщини.                                                                                                                            Ось кілька причин, чому варто знати твори українських авторів:

Розуміння історії та культури:                                                                                         

Українська література є дзеркалом історії, вона відображає важливі події, соціальні зміни та менталітет українського народу. Знайомство з творами різних епох допомагає глибше зрозуміти історичний контекст і культурні особливості України.   

Формування національної ідентичності:

Література відіграє важливу роль у формуванні національної самосвідомості, вихованні патріотизму та почуття приналежності до українського народу. Твори українських авторів часто звертаються до тем національної історії, культури та мови, що сприяє формуванню ідентичності.

Розвиток критичного мислення та емпатії:

Читання художньої літератури, зокрема української, сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей та здатності до емпатії. Знайомство з різними героями, їхніми проблемами та світоглядом допомагає краще зрозуміти людську природу та суспільні явища. 

ПРОВЕДИ ЛІТО ЦІКАВО ТА З КОРИСТЮ!

ЗАВІТАЙ ДО БІБЛІОТЕКИ!

 

     

30 червня відзначають Всесвітній день соціальних мереж — свято, яке з’явилося у 2010 році за ініціативою американської медіакомпанії Mashable. Його мета — підкреслити вплив соцмереж на наше життя та відзначити їхню роль у глобальній комунікації.

Соціальні мережі стали не просто інструментом спілкування — вони змінили спосіб, у який ми дізнаємося новини, висловлюємо думки, підтримуємо зв’язок із близькими, організовуємо події, навіть ведемо боротьбу за правду. В Україні, особливо в умовах війни, соцмережі стали ще й простором пам’яті, спротиву, солідарності.

Цікаво, що витоки ідеї соціальних мереж сягають ще телеграфу, телефону й радіо — кожен із цих винаходів був кроком до миттєвого зв’язку на відстані. А вже з появою Інтернету та платформ на кшталт Facebook, Twitter (X), Instagram, TikTok — ми отримали можливість створювати цілі цифрові спільноти.

Сучасна бібліотека — це не лише тиша і книги. Це ще й голос в соціальних мережах. Гучний, живий і натхненний. Від кожного допису до кожного репосту — ми формуємо цифрову Україну, що пам’ятає, живе й бореться. Ділимося історіями та відкриттями. Проводимо події та флешмоби онлайн. Ведемо діалог із громадою у Facebook, Instagram, TikTok. Зберігаємо пам’ять та створюємо нові сенси разом із вами. Зберігаємо пам’ять про історію. Ділимося культурною спадщиною. Об’єднуємося в спільноти дії та солідарності. Бібліотека сьогодні — це платформа для культури, знань і натхнення. У будь-якому форматі, для будь-якого покоління.

Сьогодні ми не просто відзначаємо сучасний цифровий простір. Ми святкуємо силу зв'язку. Силу слова. Силу пам’яті. У нашому світі, де культура та правда потребують захисту, соціальні мережі стали майданчиком для голосу. Тут народжується хроніка нашого часу — болю і надії, втрат і перемог.

Шукайте нас тут:

https://www.facebook.com/lubov.mikolaivna.ogriz.ko/

https://www.instagram.com/gadiach_library/

https://www.facebook.com/hadiaclibrary

https://www.facebook.com/hadiachlibrary/

 

                                           ЛЮДИНА ВСЕОСЯЖНОЇ ДУШІ

 

Похилився поет від безсилля,

Доторкнувся востаннє до струн.

Аж раптово над ним промайнуло

Віковічне: “Не ввесь я умру”.                                                                                                                       

                                         Басараб І.М.

 

1 липня минає 75 років від дня народження Івана Михайловича Басараба, українського літератора, уродженця с. Сари Гадяцького району.                                       

Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували краєзнавче досьє «Звуки рідного краю у словах поета».

Сарський край поніс велику втрату: вже немає серед нас Івана Михайловича Басараба. Втрачено дивовижний талант, невгасимий у крилатому слові. Втрачено працелюба на ниві літературної творчості, що з-поміж буднів високо в небі засвітив свою зорю поезії. Кажуть, що коли людина відходить у засвіти, то бере власний світ, а коли відходять поети – забирають із собою цілий Всесвіт. Це правда. Через своє життя Іван Михайлович проніс заповітне бажання: “До нашого сарського рушника й мені б доткати ниточку тоненьку” і йому пощастило скласти сокровенну оду праотчому краю.

Басараб Іван Михайлович народився 1 липня 1950 р. в с. Сари Миргородського району, Полтавської області. Учитель історії Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ст., поет.        У 1976 р. закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка. З 1976 року – учитель історії Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ст., з 1979 по 1989 р.р. був директором Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ст.                Починаючи зі студентського віку, друкує власні вірші в періодиці. Учасник колективної збірки поезій “Перехрестя” (Полтава, 2007). Автор поетичних збірок “У надвечірньому ключі” (Полтава, 2008), “Зіниці пролісків” (Полтава, 2009), збірки поезій та публіцистики “Між струнами дощу” (Полтава, 2010), збірки публіцистики “Гори-гори ясно!” (Полтава, 2011), “На відстані любові, на відстані сльози” (2020). Член Полтавської спілки літераторів, лауреат обласної премії імені І.П. Котляревського в номінації “Поетичний твір».                                        Нагороди:                                                                                                                            - нагороджений Дипломом переможця конкурсу Всеукраїнського фестивалю «Поетична зима» у 2007 р;

- грамотою Карлівського районного комітету профспілки працівників освіти за активну участь у районному огляді-конкурсі художньої самодіяльності працівників освіти у 2007 р.;

- нагороджений грамотою, учасник проекту «Друзі Полтавського літератора» у 2009 р.;

- грамота районного відділу освіти за участь у конкурсі «У нас одне коріння» в номінації «Мій рід» у 2009 р.

Вийшли друком збірки поезій:                                                                                                                                              колективна збірка «Перехрестя»(2007р), у якій представлені доробки І. Басараба, Г. Вовченко, Д. Штепи та самостійна книга «У надвечірньому ключі».

- 2009 р. - збірка «Зінниці пролісків» ;

- 2010 р. - збірка «Між струнами дощу».

Тематика творчості різна:

-про велику любов батьків до своїх дітей,

-про одвічний борг дітей перед своїми батьками;

-про нездійснені мрії;

-про гіркоту самотності й глибокі розчарування.

Писалися вірші для авторського самовираження, для художнього «оприлюднення» роздумів про сенс життя, про його багатогранність і багатопроблемність.

 

З ОСНОВНИМ ЗАКОНОМ ПО ЖИТТЮ

 

                     

    28 червня 1996 року було прийнято першу в українській історії Конституцію незалежної держави України, яка остаточно закріпила правові основи нашої держави, її суверенітет і територіальну цілісність. З нагоди цього дня, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували патріотичну сторінку «Свобода, справедливість, гідність – це Конституція моя».      

   Конституція України – це не лише Закон законів, це серце, ядро подальшого розвитку і вдосконалення суспільства. Вона увійшла в суспільне життя як головний оберіг державності і демократії, гарант незалежності і соборності України. 

Матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Конституції України

- Інтернет-банери до цього державного свята (2022):

https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/28-chervnya-vidznachayemodenkonstytuciyi-ukrayiny1

- інформаційні матеріали до 25-річчя від дня ухвалення Конституції

України (2021):

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciynimaterialy-do-25-richchya-vid-dnya-uhvalennya-konstytuciyi-ukrayiny

- ключові тези та історична довідка щодо української Конституції:

https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciynimaterialy-do-dnya-konstytuciyi-ukrayiny

- фотоальбом «Незалежність. Найкращий час» / «Independence. Prime Time» (українською та англійською мовами):

https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/nezalezhnist-naykrashchyy-chasfotoalbom

- виставка «На службі Феміді»:

https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-na-sluzhbi-femidi

• історичні каруселі:

Конституції Української революції (2024): https://t.me/uinp_gov/1826;

Батьки законотворчості та конституціоналізму: https://t.me/uinp_gov/493.

 

   

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ—ЦЕ НЕ ПРО ЗАМІНУ ЛЮДИНИ, А ПРО РОЗКРИТТЯ ЇЇ ПОТЕНЦІАЛУ

 

Сьогодні ШІ вже не фантастика, а реальність, яка стрімко змінює наше повсякденне життя і трансформує сферу праці. У повсякденному житті ШІ допомагає нам краще планувати день, знаходити потрібну інформацію, організовувати завдання, розпізнавати обличчя в телефонах, перекладати іноземні мови в реальному часі. Він не замінює людину, а доповнює її, дозволяючи сфокусуватися на творчості та стратегічному мисленні.

У сучасному світі, де інформація оновлюється щосекунди, бібліотекар стає не лише хранителем книжок, а й навігатором у морі знань. І тут на допомогу приходить штучний інтелект.

Окрім рутинних завдань, ШІ відкриває бібліотекарям нові простори для творчості та комунікації з громадою. ШІ здатен полегшити рутинні завдання: від автоматичного сортування й каталогізації книжок та підбору літератури за інтересами користувача , а навіть вести сторінки бібліотеки в соцмережах.

Координатори Хаб «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» провели цифровий практикум «Технології майбутнього: штучний інтелект та віртуальна рельність». Фахівці розповіли про те, що штучний інтелект може стати незамінним помічником у підготовці заходів — від пошуку цікавих тем до створення детальних сценаріїв, віршів, інтелектуальних вікторин або інтерактивних ігор. Під час підготовки презентацій ШІ може швидко підібрати ілюстрації, структурувати слайди, узагальнити великий обсяг інформації та створити ефективні візуальні матеріали.

Завдяки таким інструментам бібліотека стає не лише центром книги, а й осередком сучасної культури, де кожна подія — це унікальний досвід, створений на перетині людської душі та цифрового розуму.

Проте варто пам’ятати: ШІ — лише інструмент. Людяність, індивідуальний підхід та живе спілкування залишаються унікальною силою бібліотекаря. У поєднанні з цифровими помічниками бібліотеки стають ще більш відкритими, сучасними та привабливими для нових поколінь читачів.

#Хаб_цифрової_освіти

 

                                 ПИСЬМЕННИК, ЯКИЙ ЗНАЄ ЦІНУ СЛІВ 

 

23 червня виповнюється 50 років популярному австралійському письменнику Маркусу Френку Зузаку.                                                                                                          

З нагоди ювілею фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували виставку однієї книги «Крадійка книжок: магія слів та пам’ ять війни».  Творчість Маркуса – це захоплюючі сучасні романи, відмічені увагою критиків і журналістів, а також любов' ю читачів. Автор є володарем престижних літературних премій, а кілька його творів потрапили в список бестселерів видання The New York Times. Його найуспішніший твір «Крадійка книжок» (2005) став справжнім тріумфом, який видали накладом у кількадесят мільйонів та переклали 40 мовами світу. Роман відзначили численними літературними преміями, а згодом успішно екранізували (фільм, до речі, номінувався на «Оскар»).                                      

Письменник народився 23 червня 1975 року в Сіднеї — найбільшому й найдавнішому місті Австралії. Він був меншим із чотирьох дітей у родині та мав двох старших сестер і брата. Батьки в пошуках кращого життя емігрували з повоєнної Європи й оселилися на Зеленому континенті. Батько Маркуса Гельмут Зузак переїхав з Австрії, а його дружина Ліза — з Німеччини. Подружжя Зузаків було німецькомовним, жоден з них не володів англійською — державною мовою Австралії. Тому для батьків-емігрантів було дуже важливо, щоб їхні діти добре знали англійську, могли нею вільно спілкуватися, читати й писати. Згадуючи своє дитинство, Маркус Зузак неодмінно наголошує, що саме батьки прищепили йому любов до читання. Твори мали значний успіх й отримали титул «Краща дитяча книга року». Відтоді Маркус Зузак — один із найпопулярніших молодих авторів Австралії.