28 вересня на базі Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки для внутрішньо переміщених осіб представником

ГО «Громадські ініціативи «Альянс», за підтримки ГО «КримСОС» та агентства ООН у справах біженців в Україні, було проведено безоплатний майстер-клас з арттерапії, під час якого присутні могли відпочити, перезавантажитись та створити власноруч свій унікальний шопер з екологічних матеріалів.

МОЯ БІБЛІОТЕКО! ТИ МУДРІСТЬ ВСІХ ВІКІВ, ХРАНИТЕЛЬКА ДОБРА!

 

#165роківБібліотеці

#LibraryLife

           

   У Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки відбулося чергове засідання клубу «Панянка+» - ретро-зустріч «День мудрості та довголіття».

   Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек до книгозбірні завітали ветерани бібліотечної справи, які пропрацювали багато років у Гадяцькій центральній бібліотеці ім. Лесі Українки. Завдяки зусиллям цих людей формувалися традиції бібліотеки, виховувалися покоління читачів.

   Гостей зацікавила фотовиставка зі світлинами минулих років «Історія бібліотеки в обличчях». За допомогою слайд-шоу присутні здійснили віртуальну подорож у минуле. Директорка книгозбірні Любов Огризько висловила вдячність колегам за їхню багаторічну працю та наставництво. На згадку про зустріч ветерани отримали квіти та подарунки від колег.

  

    

«МИСТЕЦЬКЕ ГРОНО» ЄДНАЄ СЕРЦЯ

У стінах Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки відбулася особлива, сповнена тепла й душевності подія — презентація 19-го випуску літературно-краєзнавчого альманаху «Мистецьке гроно», редактором якого є поет, прозаїк, член Полтавської спілки літераторів, лауреат премії імені Олени Пчілки Олександр Недовіс, присвяченого 155-й річниці від дня народження Лесі Українки та приуроченого до 165-річчя від дня заснування нашої бібліотеки. Це була не просто презентація чергового видання, а справжня зустріч однодумців, шанувальників українського слова, історії рідного краю та творчості, яка об’єднує покоління.

     Особливо приємно, що серед присутніх були автори, чиї статті та творчі доробки увійшли до сторінок нового випуску. Для них це стало чудовою нагодою побачити результати своєї праці, поспілкуватися, поділитися враженнями та відчути причетність до спільної справи — збереження й популяризації культурної спадщини нашого краю. Кожен матеріал альманаху — це частинка великої історії, відображення любові до рідної землі, до української культури та слова. У таких виданнях оживають імена, події, спогади, творчі пошуки, а разом із ними — особливий дух Гадяцького краю.

      Справжньою родзинкою зустрічі стало тепле відеопривітання від колег Меморіального музею Лесі Українки із Звягеля. Їхня онлайн присутність і щирі слова стали приємним подарунком для всіх учасників заходу. Адже саме такі моменти професійного єднання, взаємної підтримки та пошани до великої української письменниці створюють неповторну атмосферу родинності.

     Презентація пройшла у щирій, невимушеній атмосфері. Звучали слова вдячності, спогади, роздуми про значення літератури та краєзнавства, а спілкування подарувало присутнім багато приємних емоцій. Було відчуття, що всі зібралися не лише на урочистий захід, а й на теплу зустріч добрих знайомих, яких об’єднує любов до книги, творчості та рідного краю. «Мистецьке гроно» — це більше, ніж альманах. Це простір, де зустрічаються люди, думки й долі, де бережно зберігається пам’ять і народжується нове слово. Кожен його випуск — це продовження традиції, що збагачує культурне життя громади та залишає слід у серцях читачів.

Нехай «Мистецьке гроно» й надалі об’єднує творчих людей, надихає на нові звершення та дарує читачам радість відкриттів. А такі зустрічі нехай залишаються у пам’яті як світлі, щирі й по-справжньому душевні події, які хочеться згадувати з усмішкою та вдячністю.

РОЗСТРІЛЯНЕ ВІДРОДЖЕННЯ. НЕРОЗСТРІЛЯНЕ СЛОВО

 

135 років тому народився Павло Филипович — людина європейського масштабу, чиє ім'я радянська влада довго і наполегливо намагалася викреслити з нашої пам'яті.

Народився Павло Петрович Филипович у селі Кайтанівці Катеринопільського району.

Після закінчення чотирьох класів гімназії, Павло вступає до Колегії П. Галагана в Києві. Блискуча пам’ять і старання дозволили Филиповичу закінчити навчання в Колегії з золотою медаллю, досконало оволодіти французькою мовою. Наступний освітній крок – Київський університет, куди Павло вступив 1910 року. Почав друкуватися російською мовою у журналах: «Вестник Европы», «Заветы», «Куранты». Перша значна наукова праця – «Жизнь и творчество Е. Баратынского» (1917 р.). Склавши магістерські іспити, з 1917 р. працює приват-доцентом Київського університету, а після перетворення університету на Інститут народної освіти – професором історії літератури. Був членом комісії ВУАН зі складання біографічного словника українських діячів, редактор різних наукових збірників. Автор збірок поезій «Земля і вітер», «Простір». Як і всі «неокласики» П. Филипович багато перекладає. Відомі його переклади з російських поезій О. Пушкіна, Є. Баратинського, В. Брюсова.

Разом із Миколою Зеровим, Максимом Рильським, Михайлом Драй-Хмарою та Освальдом Бургардтом він творив феномен київського неокласицизму. Ці митці орієнтувалися на античні класичні погляди та високу європейську культуру, чинячи непохитний опір директивам тоталітарного режиму.

1935 року за цілком абсурдними звинуваченнями його заарештували й засудили. Вирок – Соловки, де неволю Павло Петрович переносив дуже тяжко. Трагічна розв’язка настала невдовзі: П. Филиповича, як і десятки інших українських інтелігентів, було розстріляно 3 листопада 1937 року в урочищі Сандормох «на честь 20-річчя Великого Жовтня».

Павло Филипович та його науково-творча спадщина на десятиліття були приречені на мовчання й забуття. Та стерти його ім’я з української культури не вдалося. Наприкінці 1980-х років крига мовчання почала скресати: його творчість поступово поверталася до читачів, а ім’я поета — до історії української літератури.

#ПавлоФилипович #РозстрілянеВідродження #УкраїнськаЛітература #Неокласики #ЛітературнийСпомин #ГадяцькаПублічнаБібліотекаіменіЛесіУкраїнки

ТВОРЕЦЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

 

   До 185-ї річниці із дня народження Михайла Драгоманова – історика, фольклориста, публіциста, громадського діяча у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано виставку-персоналію «Драгоманов: розум, що випереджав час».

   Михайло Драгоманов – палкий патріот, знавець рідної й світової культури, лідер передової суспільно-політичної думки в Україні. Він  вважав, що здобувши самостійність, українці займуть достойне місце серед народів світу. Бо відсутність незалежності «є головною причиною тієї хвороби, котра під’їдає всі зусилля українського народу». «Українцям лишається йти своєю дорогою і працювати, працювати й працювати для свого народу, сподіваючись тільки на свої сили, не звертаючи занадто великої уваги на сторонніх воронів – ні на тих, що каркають безглуздими циркулярами, ні на тих, які  думають збити їх із природної і чітко обдуманої дороги вдаваними солов’їними піснями», – писав Михайло Драгоманов.
   Він відкрив для України ідеї європейської демократії, свободи і соціальної справедливості, виступав за права людини, рівність народів і розвиток української культури в гармонії з іншими націями.

  Михайло Драгоманов захищав свободу слова, критикував самодержавство і підтримував ідею федеративного устрою для багатонаціональних країн. Його праці надихали багатьох борців за незалежність України, а також формували основу для сучасного українського суспільства. Він став прикладом того, як ідеї можуть змінювати світ.

 

Віра, Надія, Любов і... Родина

 

 Сьогодні в Україні — День усиновлення

    Свято співпадає з православним днем пам'яті святих Віри, Надії, Любові та їхньої матері  Це день про величезне серце, сміливість та любов, яка перемагає будь-яку темряву. Попри війну, сирени та важкі часи, тисячі українських родин відкривають свої двері й душі для дітей, які залишилися без батьківської опіки.

     Усиновлення — це не просто юридичний процес. Це рішення подарувати дитині майбутнє. Це про кожну першу посмішку, перше впевнене «мамо» чи «тату», про затишні вечори разом та відчуття повної безпеки, на яке заслуговує кожна малеча.

Дякуємо всім, хто став світлом для дитини:

·         Усиновлювачам, які прийняли дітей у свої серця як рідних.

·         Опікунам та піклувальникам (часто це неймовірні бабусі, дідусі, тітки й дядьки), які тримають родину разом.

·         Прийомним батькам та батькам-вихователям, які дарують тепло у сімейних будинках дитини.

·         Патронатним вихователям, які стають надійною опорою у найкритичніші моменти. 

В      Ваша любов робить наш світ людянішим, а Україну — сильнішою.

    Кожна дитина має жити в родині!

 

А якщо ви теж замислюєтеся про цей крок, пам'ятайте: подати заявку на консультацію щодо усиновлення чи опіки зараз можна в кілька кліків через застосунок Дія.

#ДеньУсиновлення #ДитинаМаєЖитиВРодині #ЛюбовПеремагає #Дія #ІНТЕРНЕТ_ЦЕНТР #Гадяч_бібліотека

83-ТЯ РІЧНИЦЯ ЦІНОЮ ЖИТТЯ

 

                  11 вересня, гадячани відзначають День міста.                  

Саме 11 вересня 1943 року після жорстоких запеклих вуличних сутичок воїни 47-ї армії звільнили Гадяч від окупантів.                                                                                  27 вересня 1941 року нацистські окупанти ввійшли в Гадяч. Майже два роки загарбники руйнували, грабували місто. Вони знищили виробничі і житлові приміщення, педагогічний технікум і медичну школу зайняли під казарми, середню школу № 2 перетворили на катівню поліції, у поліклініці влаштували комендатуру, в дитячих яслах – жандармерію. П' ять тисяч жителів району було примусово відправлено на роботу до Німеччини. Також свідком подій тієї страшної війни став Гончарний яр на околицях Гадяча. Нині це німий свідок масових розстрілів партизан та підпільників, євреїв.                                                                                           Згадати про захист свого міста від окупантів гадячанам довелося 24 лютого 2022 року, коли на нашу землю сунула кантемирівська танкова дивізія. Та мешканці самоорганізувалися і за підтримки ЗСУ дали гідну відсіч окупантам. Зараз, в умовах повномаштабного вторгнення рф в Україну, кожен на своєму місці робить все можливе, а іноді, і не можливе для нашої ПЕРЕМОГИ.

Дослідивши історію, фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» Гадяча підготували краєзнавчий калейдоскоп «Гадяч: місто історії й талантів».

З ДНЕМ МІСТА, ГАДЯЧАНИ!

Дякуємо захисникам і захисницям!                                                                                      Низький уклін усім, хто боронить наше життя, нашу землю і небо!

ВІРИМО В ЗСУ!

Світла пам'ять та безмежна шана захисникам!

Фотоматеріали використано з інтернет-джерел з інформаційною та ілюстративною метою.