пʼятниця, 27 лютого 2026 р.

🎉📚165 РОКІВ МУДРОСТІ: ✨✨ІСТОРІЯ, ЩО ПИШЕТЬСЯ СЬОГОДНІ✨✨

 


  Гадяцька бібліотека ім. Лесі Українки – одна з найстаріших книгозбірень в Україні. Про це свідчать архівні документи, видруки відомих авторитетних людей на сторінках тогочасних періодичних видань, їх листування. З нагоди 165-річного ювілею, пропонуємо серію ювілейних сторінок з історії, життя та сьогодення нашої бібліотеки. 

2 сторінка «А починалося все так…»

Історія Гадяцької книгозбірні — це не просто хронологія відкриття бібліотеки, а захоплива подорож крізь епохи, де головними героями були книги та люди, що вірили у силу слова.

Все почалося у другій половині XIX століття. Гадяч на той час був особливим містом — завдяки діяльності родини Драгоманових-Косачів він перетворився на один із центрів українського відродження. Перші згадки про громадські книгозбірні пов'язані з місцевою інтелігенцієюз'явилися у 1860-ті роки. У місті діяли приватні зібрання книг, якими активно обмінювалися. Михайло Драгоманов та Олена Пчілка особисто дбали про те, щоб мешканці міста мали доступ до прогресивної літератури. Саме ця атмосфера "просвітницького Гадяча" стала фундаментом для створення офіційної публічної бібліотеки.

    Ще під час першого свого приїзду з Київського університету молодий, енергійний Михайло Драгоманов веде розмови про  відкриття в рідному Гадячі публічної бібліотеки, яка б пробуджувала, активізувала громадське життя міста і округи. Цю благородну ідею підтримали земляки: письменник Іван Білик (І.Я.Рудченко), брат Панаса Мирного та поет, етнограф, просвітитель  Семен Метлинський (літературний псевдонім Семен Родина) з Сар.



     Так в 1861 році в Гадячі була заснована громадська бібліотека, яка знаходилась на приватній квартирі одного з її фундаторів – лікаря Черниша. Перші  книги, серед яких були твори М.Гоголя, О.Пушкіна, «Кобзар» Т.Шевченка,  придбали на кошти, виручені від аматорських вистав, концертів. Книжковий фонд  поповнювався і за рахунок пожертвувань почесних членів бібліотеки: Софії Пивоварової, Петра Іващенка , братів Олексія і Павла Федоровичів, Григорія Волянського, Павла Стоянова та ін. Користування бібліотекою було платне (3 крб. на рік). Читачами (підписчиками), в основному, були люди заможні. В списках читачів за 1887 рік  згадується  і Єлизавета Іванівна Драгоманова, бабуся Лесі Українки. Бувала в бібліотеці і сама поетеса зі своєю доброю приятелькою Антоніною Макаровою.

      Ці та інші важливі факти з історії бібліотеки від самих витоків ми знаходимо в творах відомих письменників, зокрема, Панаса Мирного, Олени Пчілки, Лесі Українки, з їх листування з передовою інтелігенцією.

     А скільки безцінної інформації можна віднайти у «Звіті»,  складеному  бібліотекарем Миколою Олександровичем Немировим, датованому 1888 роком. Це справжня святиня, яку вже  друге століття зберігають працівники бібліотеки.

     Невичерпним джерелом нових відомостей про історію бібліотеки є видруки нашої відомої землячки Галини Семенівни Дейни – знаного і авторитетного дослідника і популяризатора історичної, літературної, наукової і художньої спадщини родини Драгоманових, невтомного краєзнавця Петра Петровича Бойка, літературні розвідки справжніх патріотів свого краю Григорія Григоровича Шанька та Анатолія Андрійовича Шестопала.

     Ми  пишаємося тим, що  славний Драгоманівський рід має гадяцькі корені, що саме гадяцька  земля дала Україні і світові безмірно талановитого філософа, історика, етнографа, публіциста, людину енциклопедичних знань і широких демократичних  поглядів Михайла Петровича Драгоманова, письменницю, прогресивного громадського діяча, автора  високохудожніх перекладів українською мовою творів  класиків світової літератури, вірного служителя справи розвитку рідної мови і   літератури Олену Пчілку.

…а історія триває, найцікавіше – попереду…

📌📣📌


 

середа, 25 лютого 2026 р.

НЕСКОРЕНИЙ КРИМ


 

                                   

День спротиву окупації Криму 26 лютого став важливим елементом національної пам'яті та боротьби за відновлення суверенітету України. Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували слайд-спогад «Крим. Півострів спротиву і надії». 

Цей день став свідченням єдності кримських татар, українців та інших народів, які проживають на півострові, у відстоюванні своїх прав, свободи та територіальної цілісності України. Кримчани і досі кожен день демонструють опір окупації, що триває вже одинадцять років. Спротив окупації Криму кожен рік наближає Україну до відновлення своєї територіальної цілісності та повернення Криму під український контроль. Крим – це Україна! Віримо в звільнення півострова і українців, які стали заручниками імперських амбіцій рф. Крим буде вдома!

 

 

ТАМ, ДЕ ГАЙ НАШІПТУЄ ВІЧНІСТЬ…

 

У зимовій тиші, коли дерева стоять у срібному спокої, а повітря наповнене особливою прозорістю, здається, що сам гай шепоче слова поезії.  «Про що шепоче Гай зимовий»  саме під такою назвою відбулася поетична алея з нагоди 155-річного ювілею  видатної поетеси  - Лесі Українки.

✨ До нових зустрічей на поетичних алеях!

 Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки

#ЛесяУкраїнка155

#ПоетичнаАлея
#ПроЩоШепочеГайЗимовий
#ЛесяУкраїнка
#ЮвілейЛесіУкраїнки
#БібліотекаЄднає
#УкраїнськаПоезія




пʼятниця, 20 лютого 2026 р.

🎉📚165 РОКІВ МУДРОСТІ: ✨✨ІСТОРІЯ, ЩО ПИШЕТЬСЯ СЬОГОДНІ✨✨

 

Гадяцька бібліотека ім. Лесі Українки – одна з найстаріших книгозбірень в Україні. Про це свідчать архівні документи, видруки відомих авторитетних людей на сторінках тогочасних періодичних видань, їх листування. З нагоди 165-річного ювілею, пропонуємо серію ювілейних сторінок з історії, життя та сьогодення нашої бібліотеки.
💫1 сторінка «Славні земляки гадяцького краю»
Бібліотека по праву пишається своєю біографією, адже до її заснування долучилася прогресивна родина Драгоманових. Ми пишаємося тим, що славний Драгоманівський рід має гадяцькі корені, що саме гадяцька земля дала Україні і світові безмірно талановитого філософа, історика, етнографа, публіциста, людину енциклопедичних знань і широких демократичних поглядів Михайла Петровича Драгоманова, письменницю, прогресивного громадського діяча, автора високохудожніх перекладів українською мовою творів класиків світової літератури, вірного служителя справи розвитку рідної мови і літератури Олену Пчілку. Гадячани по праву вважають своєю землячкою і геніальну Лесю Українку, яка більше десяти разів відвідувала наше місто. Тут, у Зеленому Гаю, серед мальовничої природи, Леся жила і писала свої невмирущі твори, тут зустрічалася вона з відомими, дорогими її серцю людьми. І кожен з цих яскравих представників славного роду Драгоманових по-своєму причетний до історії Гадяцької книгозбірні.
…а історія триває, найцікавіше – попереду…📝




ГІДНОСТІ ХАЙ ПРОМІНЬ НЕ ЗГАСАЄ!

 

              

Горить свіча і пам'яті сльоза,

Додолу з неї краплями стікає,

Земля ридає, плачуть небеса,

Майдан Героїв з почестю ховає.

Щороку 20 лютого Україна вшановує пам`ять Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції  Гідності. Сьогодні ми віддаємо шану тим, хто поклав своє життя заради майбутнього України.

В цей День жалоби фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» для підоблікових  Миргородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» провели годину спілкування «Небесна Сотня. Герої, які змінили хід історії» та ознайомили з  книжковим  історичним хронографом «У полум’ї гідності».

На превеликий жаль, Небесною Сотнею не закінчилися біль і страждання України, проклятий ворог хоче розділити нашу землю, змінити історію, знищити українську націю. Сьогодні Україна продовжує свою важку боротьбу за існування. І у цей непростий час кожен з нас має пам`ятати подвиг Героїв Небесної Сотні не забуваючи про те, що захист нашої свободи та незалежності саме в наших руках.















АНГЕЛИ ПАМ’ЯТІ – ТИХА МОЛИТВА СЕРЦЯ


Фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки разом з учасниками юнацького клубу "Берегиня" - учнями 6-В класу (класний керівник Гірук О.В) Гадяцького ліцею №1 імені Олени Пчілки долучилися до Всесвітньої тихої акції «Ангели пам'яті», яка щороку об’єднує українців у різних куточках світу в пам’ять про загиблих під час Революції Гідності.
Кожен янгол — це нагадування про ціну свободи. Про тих, хто віддав життя за гідність, за право бути вільними, за майбутнє України.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Продовжуємо їхню справу. 🇺🇦