🌍 Світ у мініатюрі, або Чому культурне різноманіття — це суперсила України

 

21 травня, у День міжнаціональної згоди та культурного розмаїття, ми святкуємо те, що робить нашу країну унікальною. Україна — це не просто позначка на карті. Це яскрава мозаїка, виткана з тисяч історій, традицій та голосів різних народів, які століттями називають цю землю своїм домом.

З нагоди Дня Міжнаціональної згоди та культурного різноманіття фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки запрошуоють у етно-подорож «Україна - мозаїка культур».

Кожен етнос приніс сюди свій неповторний колір, перетворивши Україну на багатоголосий культурний всесвіт.

Що приховує українська мозаїка культур?

• Гуцульський космос: містичні звуки трембіт, ліжникарство та прадавня магія Карпат.

• Кримськотатарський орнамент: витончений Орьнек, смак кави з джезви та незламний дух вільного Криму.

• Бессарабський калейдоскоп: колоритні болгарські, гагаузькі та молдовські села Одещини з їхньою гастрономічною магією.

• Буковинський пласт: унікальне сплетіння українських, румунських та єврейських традицій в архітектурі Чернівців.

• Подільська спадщина: вірменські та польські квартали, що закарбувалися в камені древніх фортець.

Різноманіття — це не про розбіжності. Це про багатство. Сьогодні представники десятків національностей пліч-о-пліч захищають нашу свободу, волонтерять та відбудовують країну. Нас об'єднують спільні цінності: повага, свобода та любов до рідної землі.

Ми різні, але ми єдині у своєму прагненні жити в мирі та злагоді.

________________________________________

#165роківБібліотеці

#LibraryLife

165 років мудрості: історія, що пишеться сьогодні

Гадяцька бібліотека ім. Лесі Українки – одна з найстаріших книгозбірень в Україні. Про це свідчать архівні документи, видруки відомих авторитетних людей на сторінках тогочасних періодичних видань, їх листування. З нагоди 165-річного ювілею, пропонуємо серію ювілейних сторінок з історії, життя та сьогодення нашої бібліотеки.

Сторінка 7: Зберігаємо традиції разом. Знайомтеся з етно-клубом «Берегиня»!

Чи знаєте ви, де у Гадячі оживає українська історія, а молодь власноруч створює традиційні обереги? Усе це відбувається на засіданнях юнацького народознавчого клубу «Берегиня», який уже понад 30 років діє при Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки!

Народознавчий клуб «Берегиня» був заснований у 1992 році спільно з Гадяцькою середньою школою №1 (нині — Гадяцький ліцей №1 імені Олени Пчілки). Клуб став осередком народознавства, патріотичного виховання та збереження українських традицій. Його учасники долучаються до літературних вечорів, народознавчих годин, творчих зустрічей, майстер-класів, тематичних свят і патріотичних заходів. Це простір для дівчат та хлопців, які хочуть знати свої коріння, розуміти зміст прадавніх обрядів та популяризувати українську культуру.

«Берегиня» об’єднує молодь навколо любові до рідного краю, української культури, історії та книги, допомагаючи зберігати духовну спадщину нашого народу.

Роботу клубу координує бібліотекар кафедри обслуговування юнацтва Руденко Людмила Миколаївна, яка допомагає молоді пізнавати історію рідного краю, духовну спадщину та культурні традиції.

ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ДОЛЮ, ЗА ЧЕСТЬ І ВОЛЮ, ЗА НАРОД

 

   25 травня 2026 року виповнюється 100 років із дня трагічної загибелі Симона Петлюри - знакової постаті Української революції 1917–1921 років, видатного українського державного, військового та політичного діяча, борця за незалежність України початку ХХ століття, Голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту Української Народної Республіки.

   До цієї дати у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано манускрипт пам’яті «Державник, якого боялись імперії».

   Симон Петлюра – це історична постать, яка зробила винятковий внесок в  українське державотворення та в розвиток української культури. Він був найстрашнішою людиною для росії – як для білої, так і для червоної. Симон Петлюра уособлював у собі український національний дух, українську революцію, українську державність. Показово, що тогочасних борців за незалежність України називали петлюрівцями, їх ототожнювали саме з ним. Пам’ятаємо тих, хто виборював свободу України.

 

🕯️ 17 травня — День пам'яті жертв політичних репресій

 

Цього дня Україна згадує мільйони життів, скалічених та знищених тоталітарним комуністичним режимом. Це день нашого спільного болю, але водночас — день пам'яті про незламність українського народу.

Ключові історичні довідки про репресії:

• Великий терор (1937–1938): Наймасштабніша кампанія масових вбивств, організована радянською владою. За два роки в Україні заарештували понад 260 тисяч людей, з яких більшість розстріляли.

• Розстріляне відродження: Знищення української інтелектуальної еліти — письменників, художників, науковців. Символом трагедії є урочище Сандармох, де у 1937 році розстріляли Леся Курбаса, Миколу Зерова та Вальор'яна Підмогильного.

• Биківнянські могили: Найбільше в Україні місце поховання жертв сталінізму. У Биківнянському лісі під Києвом таємно ховали тіла людей, розстріляних у в'язницях НКВД. За оцінками істориків, тут спочиває від 20 до 100 тисяч репресованих.

• Масові депортації: Примусове виселення цілих народів та соціальних груп до Сибіру та Казахстану. Наймасштабнішими стали депортація кримських татар у травні 1944 року та операція «Захід» у жовтні 1947 року.

Що варто знати про цей день?

• Щороку у третю неділю травня ми вшановуємо тих, хто став жертвою радянського терору.

• Лише під час Великого терору 1937–1938 років в Україні щодня заарештовували сотні людей. Понад 260 тисяч українців пройшли через жорна НКВД, більшість із них розстріляли без суду та слідства.

• Режим цілеспрямовано нищив українську еліту — науковців, духовенство, селян та митців «Розстріляного відродження».

• Національний заповідник «Биківнянські могили» під Києвом — найбільше в Україні таємне місце поховання жертв сталінізму, де спочивають десятки тисяч закатованих українців.

Сьогодні росія застосовує ті самі сталінські методи на тимчасово окупованих територіях України: політичні переслідування, депортації, фільтраційні табори та катування. Тоталітарне зло змінило прапори, але не змінило своєї суті. Наш обов'язок — пам'ятати минуле, щоб перемогти ворога у сьогоденні.

Як долучитися до вшанування?

О 16:00 долучіться до загальнонаціональної хвилини мовчання.

Запаліть свічку пам'яті на своєму підвіконні на знак пошани до невинно вбитих.

Поділіться цим постом, щоб якомога більше людей дізналися правду про злочини тоталітаризму.

Пам'ятаємо. Єднаємося. Перемагаємо.

#ДеньПамяті #Репресії #Биківня #ІсторіяУкраїни #НіколиЗнову