пʼятниця, 27 березня 2026 р.

ПИСЬМЕННИК, ЩО БАЧИВ КРИЗУ ЄВРОПИ

 



27 березня минає 155 років від дня народження видатного німецького письменника, сатирика й публіциста Генріха Манна — автора, чиє слово стало гострим інструментом викриття суспільних вад і духовної кризи епохи.
📖 Народжений у заможній родині в місті Любек, він зростав у середовищі, де поєднувалися традиції буржуазної культури та інтерес до мистецтва. Його молодший брат Томас Манн згодом стане одним із найвідоміших письменників світу. Втім, життєві й творчі шляхи братів часто розходилися, відображаючи різні світоглядні позиції.
📖 Генріх Манн увійшов в історію літератури передусім як майстер політичної сатири. Уже в ранньому романі «Країна киселевих берегів» («Земля обітована») він змалював світ німецької буржуазії як середовище лицемірства, жадоби й моральної порожнечі. Його стиль вирізняється гротеском, карикатурністю образів і влучним соціальним діагнозом.
📖 У подальших творах письменник розширює тематичні обрії. Трилогія «Богині» засвідчує захоплення індивідуалізмом і пошук ідеалу вільної особистості. Водночас у романі «Учитель Гнус, або Кінець одного тирана» автор безжально викриває систему виховання та суспільні порядки кайзерівської Німеччини, де придушується людська гідність і свобода думки.
📖 Особливе місце в творчості Генріха Манна посідає роман «Вірнопідданий» — один із найгостріших сатиричних творів ХХ століття. У ньому письменник створив узагальнений образ людини, сформованої авторитарною системою, що сліпо поклоняється владі. Разом із романами «Бідні» та «Голова» цей твір утворює трилогію «Імперія», яка стала глибоким художнім аналізом німецького суспільства напередодні великих історичних потрясінь.
📖Важливою була й громадянська позиція митця. Генріх Манн рішуче виступав проти Першої світової війни, обстоював демократичні цінності та вважав, що література має бути активною силою суспільства. У своїх есеях він наполягав на єдності «духу і дії», підкреслюючи відповідальність митця перед часом.
📖 Останні роки життя Генріх Манн провів у США, де продовжив літературну та активну антифашистську діяльність. Саме тут були написані його пізні романи «Лідіце», «Дихання», «Прийом у світлі», «Сумна історія Фрідріха Великого». Ці твори відзначаються ще більшою глибиною соціальної критики та водночас складнішою, філософською манерою письма.
У цей період він підсумовує свої погляди у книзі «Огляд століття», поєднавши мемуари, політичний аналіз і особисті роздуми про долю Європи. Письменник активно виступає проти нацизму, підтримує демократичні та соціальні ідеали, співпрацює з прогресивними діячами свого часу.
📖У 1949 році Генріх Манн був відзначений державною нагородою та обраний президентом Академії мистецтв у Берліні, однак повернутися до Німеччини йому не судилося. 12 березня 1950 року він помер у Санта-Моніка.
📖Творчість Генріха Манна — це художні образи та глибоке осмислення людської природи, влади, моралі та суспільства. Його твори й сьогодні звучать актуально, змушуючи замислитися над питаннями свободи, гідності та відповідальності.

четвер, 26 березня 2026 р.

І ЗНОВУ ПРО КРАСУ, ТРАДИЦІЮ ТА ЩИРІ ЕМОЦІЇ…

 

У стінах Гадяцької книгозбірні відбулася ще одна особлива зустріч, де народжувалися писанки, наповнені символами та теплом людських рук.

          Кожен учасник вклав у свою роботу частинку душі. Хтось уперше тримав писачок, а хтось уже впевнено виводив орнаменти, але для всіх цей процес став моментом натхнення, спокою і радості.

          Відрадно, що такі зустрічі знаходять відгук у ваших серцях. Адже писанкарство — це це зв’язок поколінь, наша пам’ять і наша сила 🇺🇦

Дякуємо всім, хто провів цей час разом із нами 

До нових зустрічей у бібліотеці 📚

 


          

НА ВАРТІ ВІТЧИЗНИ

 

                                

  Щорічно 26 березня українці відзначають День Національної гвардії України, день сміливих та мужніх людей.

 До цієї події фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували територію мужності «Сила незламних».           

  За роки свого існування Національна гвардія України стала важливим елементом системи національної безпеки та оборони країни. Вона показала, що «дух гвардійця» не можна знищити, не можна забути. Саме бійці Національної гвардії та добровольчих батальйонів у її складі одними з перших вступили у бій проти російського агресора. Завдяки їхній відважності та військовій майстерності Україна здатна протистояти будь-яким ворогам.



середа, 25 березня 2026 р.

ГАРНА НОВИНА ДЛЯ ВСІХ, ХТО ЛЮБИТЬ СУЧАСНУ УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ!

 

Під час нещодавньої зустрічі з письменником Русланом Горовим Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки поповнилася особливими книгами, частину з яких ми придбали, а частину автор щиро подарував. І тепер вони вже чекають на своїх читачів!
Якщо ви не встигли побувати на зустрічі або не мали змоги придбати книгу — це чудова нагода надолужити. Ці історії про життя, про людей, про щирість і правду, які не залишать вас байдужими.

Запрошуємо завітати до Гадяцької книгозбірні, обрати книгу до душі та провести час у компанії сильних, глибоких текстів.










вівторок, 24 березня 2026 р.

165 років мудрості: історія, що пишеться сьогодні

 

#165роківБібліотеці

##LibraryLife






     Гадяцька бібліотека ім. Лесі Українки – одна з найстаріших книгозбірень в Україні. Про це свідчать архівні документи, видруки відомих авторитетних людей на сторінках тогочасних періодичних видань, їх листування. З нагоди 165-річного ювілею, пропонуємо серію ювілейних сторінок з історії, життя та сьогодення нашої бібліотеки.

  Сторінка 5 «Там, де душа Лесі розквітала»

Особливою віхою став 1963 рік. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки, зважаючи на глибокий зв'язок поетеси з краєм, бібліотеці було офіційно присвоєно її ім'я.

Заклад став методичним центром району. Саме в цей період активно формувався унікальний фонд краєзнавчої літератури, присвячений родині Косачів.

Бібліотека стала місцем проведення "Лесиних читань", які збирали письменників та науковців з усієї України. Лесина колиска: чому наша бібліотека носить ім’я Лариси Косач?

Чи знаєте ви, що Гадяч для Лесі Українки був місцем сили? Саме тут, серед неймовірних краєвидів Псла, вона черпала натхнення для своїх творів, а її родина — Драгоманови та Косачі — фактично створювала інтелектуальне обличчя нашого міста.

Мати Лесі, Олена Пчілка, та дядько Михайло Драгоманов народилися саме в Гадячі. Їхня любов до книги та освіти стала фундаментом, на якому згодом виросла наша книгозбірня.

У 1963 році бібліотеці офіційно присвоїли ім’я Лесі Українки. Це не просто назва — це обіцянка берегти українське слово так само палко, як це робила вона.

            Присвоєння імені Лесі Українки Гадяцькій бібліотеці не було випадковим — це рішення ґрунтується на глибокому зв'язку поетеси та її родини з містом.

Гадяч — це батьківщина матері Лесі Українки, Олени Пчілки, та її дядька — видатного вченого Михайла Драгоманова. Саме Драгоманов у 1861 році став засновником громадської бібліотеки в місті, яка згодом переросла у сучасну установу.

Для більшості Леся Українка — це волинські ліси та суворий Луцький замок. Проте справжнім «місцем сили», де гартувався її дух і розквітав талан, став Гадяч. Саме тут, на крутосхилах Псла, поетеса проводила свої найкращі літа, називаючи цей край «своїм раєм».Леся Українка мала глибокий зв'язок із Гадячем, де жила та творила в урочищі «Зелений Гай», називаючи цей край «найукраїнішою Україною». Тут, у будинку матері Олени Пчілки, поетеса відпочивала, лікувалася та писала багато творів.

Влітку 1893 року сім'я Косачів придбала тут землю і звела будинок. Це місце стало літньою резиденцією і творчим прихистком для Лесі, куди вона приїздила майже щороку з 1893 по 1906 рік. Сюди маленька Лариса писала свої перші дитячі листи до бабусі, Єлизавети Драгоманової. Маленька Лариса Косач з дитинства вбирала місцеві легенди, пісні та говірку, які згодом «проросли» у її текстах. Саме на Гадяччині Леся Українка написала чимало поезій (наприклад, «Ви щасливі, пречистії зорі…») та активно листувалася з Ольгою Кобилянською, запрошуючи її до «Зеленого Гаю». В урочищі Зелений Гай поетеса написала такі відомі твори, як «Одержима», «Роберт Брюс», а також працювала над фольклорними записами та перекладами.

Поетеса називала Гадяч «краєм лагідної краси» та, стоячи на підвищенні міста, називала Полтавщину найукраїнішою частиною України.

Леся Українка часто приїздила до міста і тривалий час жила в родинній садибі на хуторі Зелений Гай поблизу Гадяча. Тут вона написала багато відомих творів, зокрема частину драми-феєрії «Лісова пісня» та низку поезій.

Мало хто знає, але саме в Гадячі Леся Українка проводила час із Климентом Квіткою. Їхні прогулянки біля Успенського собору та тихими вуличками міста стали частиною особистої, інтимної історії поетеси, далекої від офіційних портретів.

Для поетеси Гадяччина була місцем натхнення, творчою колискою та «домашнім» куточком, де вона відчувала особливий зв'язок з українською природою та фольклором.

Саме місцевий гадяцький лікар свого часу допоміг поетесі з постановкою правильного діагнозу.

У Гадячі Леся підтримувала тісні стосунки з подругою Антоніною Макаровою, чия історія дружби досі досліджується місцевими краєзнавцями.

У післявоєнний період радянська влада офіційно закріплювала імена видатних діячів культури за закладами в місцях, де вони жили чи працювали. Оскільки Гадяч є знаковим містом для родини Драгоманових-Косачів, бібліотека стала логічним центром для збереження пам'яті про поетесу.

            Сьогодні Гадяцька публічна бібліотека — це не просто стелажі з книгами. Це місце, де дух «Досвітніх вогнів» зустрічається із сучасними технологіями. Ми зберігаємо пам’ять про наших великих земляків, щоб кожен читач відчував себе частиною великої інтелектуальної історії.

           

 

 

🩺ДИХАЙ ВІЛЬНО

 


    Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом у 2026 році відзначається 24 березня.

   Ця дата є незмінною, оскільки саме 24 березня 1882 року німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття збудника хвороби — мікобактерії туберкульозу.

   Для підвищення обізнаності про епідемію туберкульозу, методи його профілактики та лікування фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували онлайн-інформину «Туберкульоз: знати, щоб захистити».

   



Туберкульоз — це не хвороба минулого, а реальна загроза, яка щороку вражає мільйони людей. Проте сьогодні це захворювання є виліковним, а за умови вчасної діагностики — безпечним для оточуючих.

🔍 Що це за хвороба?

Туберкульоз (ТБ) спричиняє бактерія Mycobacterium tuberculosis (паличка Коха). Хоча найчастіше страждають легені, хвороба може вражати нирки, хребет і навіть головний мозок.

️ Симптоми, які не можна ігнорувати:

Кашель, що триває понад 3 тижні.

Нічна пітливість та постійна слабкість.

Безпричинна втрата ваги.

Тривале підвищення температури тіла (навіть до 37.2–37.5°C).

Біль у грудній клітці.

🛡️ Як захистити себе та близьких?

Вакцинація БЦЖ: Найдієвіший метод профілактики для дітей у перші дні життя. Вона захищає від важких, смертельних форм ТБ.

Своєчасна діагностика: Якщо ви в групі ризику (контакт із хворим, ослаблений імунітет, діабет), регулярно проходьте скринінгове анкетування у сімейного лікаря.

Здоровий спосіб життя: Міцний імунітет — ваш природний щит.

Гігієна повітря: Провітрюйте приміщення та уникайте тривалого перебування в закритих просторах із великим скупченням людей.

💡 Важливо знати:

ТБ передається повітрям, коли хвора людина кашляє, чхає або говорить.

Інфікований ≠ хворий. Багато людей мають латентну (сплячу) форму ТБ, яка не є заразною, але може активуватися при ослабленні організму.

Лікування в Україні безкоштовне. Всі послуги з виявлення та лікування покриваються державою.

 

Пам’ятайте: туберкульоз боїться обізнаних!

Гадячу теж пощастило,


адже до міста завітав сам Руслан Горовий!
У Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбулася надзвичайно тепла та щира презентація його книг.
Це була не просто зустріч із автором — це були справжні емоції, які проживали разом: сміялися до сліз і водночас не стримували сліз від зворушливих рядків. У його книгах — життєві історії, правда про війну, глибокі роздуми про людей і долі, а також світлі й добрі дитячі твори.
У залі панувала особлива атмосфера щирості та відкритості. Кожен рядок знаходив відгук у серці. Після зустрічі всі охочі мали змогу отримати автограф, поспілкуватися з автором і зробити фото на згадку. Черга не закінчувалася, адже ніхто не хотів відпускати автора — настільки теплою й душевною була ця зустріч.
Було по-справжньому круто, емоційно і незабутньо ❤️