СЛАВИ КОЗАЦЬКОЇ ПІСНЯР

 

   До 105-ї річниці із дня народження видатного українського письменника, автора пригодницьких та історичних творів Володимира Кириловича Малика у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано ювілейну виставку «Таємний посол української історії».

    Творчість Володимира Малика охоплює широке коло тем, але найбільше місце в його серці та літературному доробку займає саме історія України. Цій тематиці письменник присвятив практично все своє життя і майже всю свою творчість. Підготовка до написання історичних романів вимагала значних зусиль і ретельної роботи з архівами, літописами, історичними документами, спогадами сучасників.  Автор намагався відвідати місця подій, про які писав, щоб більш точно передати атмосферу й відтворити правдиві портрети своїх героїв. Письменницький талант Володимира Малика здобув йому широку популярність не лише в Україні, а й за її межами. Його книги перекладені багатьма іноземними мовами, що дозволило світовому читачеві познайомитися з багатою історією нашої країни та її героїчним минулим. Творчість Володимира Кириловича й сьогодні залишається взірцем патріотизму, глибокого історизму та справжньої любові до України.

    У 2001 році за пропозицією Фонду імені Володимира Малика «Слово» та редакції газети «Лубенщина»  Лубенською міською радою заснована  щорічна літературно-мистецька премія імені Володимира Малика для відзначення письменників, літераторів, науковців, працівників освіти й культури, журналістів, митців, ділових людей, громадських та державних діячів. Присуджується за кращі творчі здобутки, присвячені темі історії України та рідного краю. Церемонія вручення відбувається щороку до дня народження Володимира Кириловича  — 21 лютого. Лауреатом премії за 2009 рік став Іван Чайка  за книги «Дзвони над Лютенькою», «У герці».

 

СИМВОЛ СИЛИ ТА СВОБОДИ

Щороку, у лютому, в Україні відзначають День Державного Герба - одного із головних національних символів України поряд з прапором і гімном. Як народилося це свято? Який шлях пройшов український Тризуб крізь століття?

 

ТРОХИ З ІСТОРІЇ

День Державного Герба України щороку відзначається 19 лютого - саме цього дня у 1992 році Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Державний Герб України. 

Державний Герб України - це золотий тризуб на синьому щиті. Сам символ тризуба має давнє історичне коріння - він використовувався князями Київської Русі, а у 1918 році був гербом Української Народної Республіки. 

У радянській Україні були інші офіційні державні символи були інші (серп і молот), проте після здобуття незалежності Україна повернула собі свій герб. У 1996 році статус тризуба як державного герба був закріплений у Конституції України. 

День Герба в незалежній Україні вперше відзначили в 2018 році. 

7 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ТРИЗУБ

Тризуб - не символ нашої єдності, свободи, національної ідентичності народу. Він використовується на державних печатках і документах, у військовій геральдиці, на паспортах і національній символіці. 

Сім цікавих фактів з історії тризубу:

• Тризуб має тисячолітню історію - археологи знаходили його зображення на артефактах, посуді, монетах, надгробках і навіть цеглі, що були датовані Х століттям. Є припущення, що це зображення могло бути свого роду оберегом, магічним знаком роду.
• У Х-ХІІ століттях тризуб був знаком правителів Київської Русі з династії Рюриковичів. Його зображали на монетах, печатках, кераміці. Найяскравіше тризуб проявився за правління князя Володимира Великого (980-1015) - у той час цей символ стояв на монетах як державний знак. 
• Існує понад 40 гіпотез про походження тризуба - наприклад, його трактують як символ тривимірності світу, як зображення сокола, як символ Святої Трійці, а ще підсвічник-трикірій, якір, житній колос, лук зі стрілою та як слово "Воля". 
• Під час створення символів УНР тризуб переміг у конкурсі серед інших варіантів і став офіційним гербом. 
• У ХХ столітті радянська влада заборонила тризуб як націоналістичний знак, а за його використання карали.
• Український тризуб зображений на італійській військовій символіці (38 гербах), хоча в цьому немає якогось проукраїнського символізму - італійські військові підрозділи додавали тризуб до своїх гербів після Другої світової війни, як знак територій, де вони отримали медалі за доблесть. 
• Найбільше зображення тризуба знаходиться в Івано-Франківській області - це Остринський тризуб, який вручну виклав на схилі гори з білого каменю колишній воїн УПА на згадку про побратимів. На символ пішло близько двох вантажівок каменю, а його розміри - 19 метрів у висоту та 13 метрів у ширину.

  

💻⌨️🖥️ Цифрова грамотність — це ваша свобода та безпека

 

У Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки працює Хаб цифрової освіти. Координатори Хабу надають консультації та проводять індивідуальні й групові навчання з цифрової грамотності.

Це простір, де можна:

* Навчитися працювати з Google-документами.

* Зрозуміти, як працює Дія.

* Пройти курси та отримати сертифікат про цифрову грамотність.

* Навчитися користуватися смартфоном або ноутбуком.

* Зрозуміти як безпечно купувати в інтернеті та ін.

Навчання відбувається в межах проєкту "Бібліотеки розвивають цифрову грамотність задля посилення стійкості громад та відновлення".

Якщо вам потрібно попрацювати чи отримати допомогу з цифрової грамотності зверніть увагу, що у нас 1.2 черга по відключенню світла

Чекаємо на вас!

#ХАБ_ЦО

#ІНТЕРНЕТ_ЦЕНТР

#ДІЯ_ОСВІТА

ЄДНІСТЬ, ЩО ТРИМАЄ НЕБО НАД НАМИ

 

 Щороку 16 лютого в Україні відзначається День Єднання – свято, покликане зміцнити національну згуртованість та нагадати про спільні цінності українського народу.

      З цієї нагоди фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки разом із користувачами організували флешмоб читання української поезії — щирої, глибокої, сильної. Бо саме слово здатне об’єднати. Саме поезія вміє говорити тоді, коли бракує звичайних слів. Ми читали лірику, вірші про любов до рідної землі, про незламність духу, про віру в майбутнє. Кожен рядок звучав як підтримка, як нагадування про те, що разом ми вистоїмо. Разом — сильніші.

     Сьогодні єднання — це щоденний вибір бути поруч, допомагати, підтримувати, чути одне одного. Це відчуття плеча. Це спільна відповідальність за нашу країну.

Нехай українське слово надихає, гуртує і тримає небо над нами мирним.
Бо єдність — це наша сила.

Окрема подяка активним користувачам книгозбірні  - Анастасії Басараб,  Анні Боцулі, Маргариті Кравців за щире й натхненне читання поезії, за сміливість звучати та ділитися красою українського слова!

 

     

КНИГА – СВІТИЛО ЖИТТЯ

 

Щорічно 14 лютого відзначається Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day), День любителів бібліотек, об'єднуючи любителів читання та поповнюючи бібліотечні фонди.                                                    

День дарування книг має за мету збільшення зацікавленості суспільства у читанні книг і посилення інтересу до бібліотек. Найголовніше – це ділитися любовʼю до читання!

Завдяки користувачам бібліотеки, фонд книгозбірні поповнився новими виданнями. Фахівці КЗ «Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки» облаштували виставку-подарунок «Букмікс від читачів».

ЦІНА ЧУЖОЇ ВІЙНИ

 

 15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та виведення військ з Афганістану.

  З метою вшанування, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували  виставку – спомин «Вогняні дороги Афгану».       

  Сьогодні Україна захищається від російської агресії і чимало ветеранів війни в Афганістані використовують свій військовий досвід для збройного захисту нашої держави. Низько схиляємо голови перед пам’яттю солдатів і офіцерів, що віддали життя під час виконання військового обов’язку. Висловлюємо глибоку вдячність бійцям, які сьогодні боронять цілісність і незалежність України та оберігають спокій у наших домівках.

«ТОБОЮ ХОЧУ Я ЗВУЧАТИ, НАРОДЕ РІДНИЙ, ЛЮБИЙ МІЙ»

 

   До 135-ї річниці із дня народження видатного українського поета Павла Григоровича Тичини у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки відбулося чергове засідання клубу «Панянка +» - ракурс літературний «Феномен Тичини – феномен доби».

    Павло Тичина — постать складної епохи, людина, чия творчість віддзеркалювала непрості часи, у які він жив і творив. Поет самостійно опанував близько 20 іноземних мов, але не афішував цього. Дуже  любив читати і підписував кожну книгу: його меморіальна бібліотека налічує 21 тисячу книг і є однією з найбільших приватних бібліотек в Україні.  На посаді міністра освіти Павло Тичина запровадив «премію від міністра» – він вручав директорам та викладачам на своїх прийомах матеріальну допомогу з власних, а не бюджетних грошей. Тичина також обстоював розбудову шкіл з українською мовою навчання та відіграв вирішальну роль у відкритті музею Тараса Григоровича Шевченка. Його фанатична любов до української мови врешті-решт призвела до звільнення з посади міністра. Проте, це не зламало його духу.

   Молодий Тичина подарував Україні яскраву поезію, наповнену символізмом, музикою та світлом.  Найкращі твори поета - збірка "Сонячні кларнети", поеми "Золотий гомін", "Скорбна мати", "Похорон друга", "Сковорода".

    Саме нове прочитання Павла Тичини сьогодні розкриває нам його як складну, суперечливу особистість: від авангардного модерніста та кумира 1920-х років, що експериментував із формою та музикою, до трагічної фігури, «заляканого» функціонера і навіть «блазня сталінського режиму», який змушено обслуговував радянську владу, обіймаючи високі посади (нарком освіти, голова Верховної Ради).