СТОЛІТТЯ БОРОТЬБИ ЗА ВОЛЮ

 

24 серпня ми відзначаємо головне свято нашої країни — День Незалежності України. Для кожного з нас це слово вже давно вийшло за межі офіційних визначень. Незалежність — це право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, читати свої книги, пам'ятати свою історію та самостійно обирати власне майбутнє. Це синонім нашої незламності, сміливості та єдності.

З нагоди 35-ї річниці проголошення Незалежності України  фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки провели для підоблікових  Миргородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації», урок державності «Україна: історія нескорених».

До уваги присутніх в читальній залі було презентовано історико-патріотичну виставку «Синьо-жовтий символ свободи».

Сьогодні ми не просто святкуємо. Ми схиляємо голови перед тими, хто виборював нашу свободу століттями, і дякуємо кожному захиснику та захисниці, які захищають її просто зараз. Завдяки їм над нашими містами майорить синьо-жовтий прапор, а в бібліотеках звучить українське слово.

СИМВОЛ СВОБОДИ, НЕЗЛАМНОСТІ, ЄДНОСТІ ТА МИРНОГО НЕБА

 

   До Дня Державного Прапора України у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано історико-патріотичну виставку «Синьо-жовтий символ свободи».

   День Державного Прапора України відзначається щороку 23 серпня, напередодні Дня Незалежності України.

   Упродовж історичного становлення української держави  синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса і багатство рідної землі.

   Державний Прапор України сьогодні – це справжній символ боротьби і незламності країни, національної єдності, честі та гідності! 

 

💙💛МОЛОДЬ СЬОГОДНІ – ЦЕ СИМВОЛ НАШОГО ЗАВТРА 💙💛

 

💙💛12 серпня відзначається Міжнародний день молоді і День молоді в Україні – свято тих, хто сповнений сил, натхнення та нових ідей. Ці дві події підкреслюють важливу роль молодого покоління, яке під час повномасштабної війни навчається, працює, волонтерить та захищає Україну в лавах Сил оборони. Адже саме ви, тримаєте на своїх плечах майбутнє країни.

У Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки проводиться анкетування серед юнацтва «Молодість творить майбутнє».

Запрошуємо долучитися!!!

💖Щиро бажаємо українській молоді невичерпної енергії, цілеспрямованості та втілення мрій і бажань. Нехай кожен день відкриває нові можливості у мирній, процвітаючій незалежній Україні!

ВОЛОДИМИР ЛЕОНТОВИЧ: СТОРІНКИ ЖИТТЯ

 

      Володимир Леонтович народився на Полтавщині 5 серпня 1866 року. Нащадок родовитої козацької шляхти по батькові, син поміщика, штаб-ротмістра Охтирського гусарського полку. За материнською лінією належав до французького роду Альбрандів, що оселився в Україні за часів французької революції.

Закінчив гімназію, потім юридичний факультет Московського університету (1884–1888). У Москві він гостро усвідомив різницю між росіянами й українцями, серцем відчув свою українськість. У студентські роки, захопившись археологією, Володимир разом із старшим братом здійснив розкопки трьох курганів у Старобільському повіті на Харківщині. Колекцію знахідок доби бронзи, здобутих під час цих робіт, брати подарували Лубенському музею К. М. Скаржинської (зараз вона зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї). За дисертацію на тему "Історія землеволодіння в Україні від повстання Богдана Хмельницького до введення кріпацтва царицею Катериною ІІ", дістав науковий ступінь кандидата права. Зверніть увагу: студент Леонтович вживає слово Україна, а не Малоросія, як це було усталено в Російській імперії.

Влітку 1891 р. разом із друзями В. Леонтович відвідав Тарасову могилу у Каневі, де поклалися: "Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!". Так виникла таємна політична організація спротиву українців тогочасній колоніальній політиці царату. Ідеологом і провідником цього об'єднання став Микола Міхновський (нащадок Павла Полуботка), який рішуче відкидав "братання" і "дружбу" поневолювачів із поневоленими.

Згодом В. Леонтович став одним із 17-ти членів Старої Громади, які склали присягу "любити Україну до глибини власної кишені". Володимир Леонтович був постійним членом фонду В. Симиренка. Знаючи, що до рук Леонтовича гроші не пристануть, Василь Федорович передавав свої пожертви на різні українські потреби через родича (В. Симиренко – чоловік Софії Альбранд, тітки Володимира).

Володимир Леонтович добре господарював, як поміщик, організував з братами акціонерне товариство, яке збудувало 1909 р. цукроварню в Оріхівщині. В. М. Леонтович займався сільським господарством, культурною діяльністю, був активним діячем земських установ на Полтавщині. Свої доходи він віддавав на видання першої щоденної української газети "Громадська думка", яка згодом прибрала назву "Рада", журналів "Киевская старина" і "Літературно-науковий вісник", фінансував і редагував часопис "Нова громада". Володимир Миколайович виступав на підтримку української преси і школи. В Оріхівці він збудував двокласну українську школу, утримував учителя, бібліотеки. У 1911–1919 рр. очолював "Товариство підмоги українській літературі, науці й штуці".

Після революції 1917 року його обрали до Центральної Ради. А 17 березня 1917-го під час стотисячної демонстрації в Києві ніс національний синьо-жовтий прапор на чолі колони товариства "Просвіта". У 1918 р. В. Леонтович обіймав пост міністра земельних справ в останньому кабінеті Ф. Лизогуба. З ім'ям В. Леонтовича та Є. Чикаленка пов'язаний проєкт земельного закону, згодом оцінений як один з найдемократичніших у світі. Він склав програму, яку визнавав потрібною, щоб врятувати рідний край од дальшого зруйнування: зовні — од большовиків, дома — од заколотів та розрухів".

У 1919 р. емігрував до Болгарії, Сербії, Німеччини, згодом у Чехії (Празі) очолював Товариство ім. Св. Володимира, співробітничав у часописі "Тризуб".

У тридцять третьому почув про страшенний голод в Україні, і не витримало серце колишнього хлібороба та міністра сільського господарства: 10 грудня його не стало. Поховали Володимира Леонтовича у Празі, у 1944-му поряд із ним упокоївся Олександр Олесь...

Сьогодні — Міжнародний день голокосту ромів (День пам’яті жертв Пораймосу)

2 серпня ми схиляємо голови у скорботі, вшановуючи пам’ять сотень тисяч ромів, які стали жертвами нацистського геноциду під час Другої світової війни.

Пропонуємо переглянути відео-реквієм "Пам'ять про знищених" та вшанувати пам'ять про цю страшну трагедію.
Пам'ятаємо кожну безневинну жертву. Історія вчить нас: байдужість та ненависть за етнічною ознакою ведуть до катастрофи. Сьогодні, коли Україна знову виборює право на життя у боротьбі з агресором, ми як ніколи розуміємо цінність людської гідності, свободи та пам'яті.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА: ГОЛОС, ЩО НЕ ЗГАСА

 

  1 серпня в Україні вшановують пам`ять видатної української  поетеси, письменниці, драматургині та громадської діячки Лесі Українки, яка відійшла у вічність 1 серпня 1913 року. ЇЇ творчість стала символом  незламності духу, любові до рідної землі та боротьби за свободу. Леся Українка залишила українському народові безцінну літературну спадщину.

  У  День пам`яті ми з вдячністю згадуємо Лесю Українку, її силу волі, талант і безмежну відданість Україні. Її слово залишається актуальним, а життєвий приклад нагадує про важливість збереження національної культури, мови та духовних цінностей. На знак шани пропонуємо переглянути відеосюжет про велику доньку українського  народу.

 

БУДЬ ОБІЗНАНИМ — НЕ СТАНЬ ЖЕРТВОЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

 

Сьогодні, 30 липня, у світі відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році для підвищення поінформованості громадськості про цю проблему, привернення уваги до тяжкого становища мільйонів людей, які постраждали від цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати та протидіяти торгівлі людьми.

У країнах Європи понад 140 тисяч осіб потрапляють у ситуації, пов'язані з насильством та сексуальною експлуатацією. Кожну сьому постраждалу від торгівлі людьми особу використовували для сексуальної експлуатації. В Україні за останні 30 років від торгівлі людьми постраждали близько 300 тисяч осіб.

Щоб не стати жертвою торгівлі людьми, варто завжди перевіряти роботодавців і посередників, не передавати оригінали своїх документів стороннім особам, уважно читати умови трудових договорів, повідомляти рідним про місце свого перебування та зберігати контакти посольств і служб допомоги, якщо плануєте виїзд за кордон. Пам'ятайте: надто привабливі пропозиції роботи чи навчання можуть приховувати серйозну небезпеку.

З нагоди Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки запрошує всіх охочих пройти невеличку вікторину "Людина - не товар", яка допоможе перевірити свої знання та краще засвоїти основні правила безпечної поведінки. Адже обізнаність, уважність і вміння розпізнати небезпеку — найкращий захист від сучасних форм торгівлі людьми. Запрошуємо долучитися, перейшовши за посиланням!

посилання на вікторину

https://learningapps.org/watch?v=pxoh6yvsk26

ТІ, ЩО ТРИМАЛИ НЕБО У ПОЛОНІ

 

                            

Затиснуті у кулаку заліза,

Без світла, без ковтка води і сну...

Але в очах — не відчай, не марнота,

Вони тримали серцем ту весну.

  28 липня — День вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Цю дату офіційно встановлено Верховною Радою України у 2025 році на знак скорботи та пам'яті про жертв одного з найжорстокіших воєнних злочинів сучасності — теракту в Оленівській колонії, що стався в ніч з 28 на 29 липня 2022 року.

  З метою   вшанування  пам`яті,  фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували меморіальну полицю «Нескорені серця».

  Цей день — нагадування світові про нелюдські умови, катування та страти, яких зазнають українці у російській неволі. Ми схиляємо голови перед мужністю тих, чиї серця залишилися нескореними ворогом навіть перед обличчям смерті.

 

 

 

УВАГА! УВАГА! УВАГА!

Казка — вигадка, всяк знає,
Але казка — дивина.
В ній усе не так буває
І потрібна нам вона!
Нас вона навчає жити
І поради нам дає.
Все в ній вміє говорити
І у казці — правда є.

«Кожне життя починається з казки, а продовжується так, як ти забажаєш сам...». Дійсно, казка надає кожному з нас можливість вибрати правильні моральні орієнтири і керуватися ними у житті. Казка приходить до нас із дитинства. Уперше казку нам дарують мама чи бабуся, а потім її відлуння теплим спогадом зігріває душу у дорослому житті. Зігріті ласкою дорогих нам людей, ми поринаємо у чарівний світ, казок і летимо у далекі краї на крилах білих лебедів, б'ємося зі страшними чудовиськами, йдемо темним лісом… 

У Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки облаштовано виставку для дітей «Казка+пригода=читаю з насолодою».                                                                  Ми зібрали всі найкращі дитячі книги нашої бібліотеки.                                             

«Дорогі батьки! Ваш власний приклад — найкращий спосіб привчити дитину до читання. Проводьте час із користю разом із дітьми!»

ТАМ, ДЕ ЧЕКАЮТЬ НА МИР

 

                                                      

Ви там, де біль, де розпач і руїни,

Ви захищаєте життя від зла і тьми.

Опора, гордість, сила України,

Що береже цей світ серед зими.

  Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2013 року № 292-VII

установлено щорічно 15 липня відзначати День українських миротворців.

15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації

Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного

миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і

безпеки.

  З метою  вшанування, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували для широкого кола читачів медіа-хвилинку «Вартові спокою на чужих і рідних берегах», де було продемонстровано відеопоказ «Біля лінії вогнем -  внесок України у миротворчі місії світу» та виставку-досьє «Миротворці: герої без кордонів».

  Цей день присвячений вшануванню мужності, звитяги та зразкового виконання службових обов'язків учасниками миротворчих операцій, а також збереженню пам'яті про героїв, які загинули під час виконання обов'язків у складі миротворчого контингенту. Багато з колишніх миротворців із початком російської агресії стали на захист рідної землі.

🇺🇦 ТРИ ГРАНІ УКРАЇНСЬКОЇ СИЛИ ТА ІДЕНТИЧНОСТІ

15 липня відзначаємо три важливі свята, що поєднують нашу історію, духовність та героїзм:

День Української Державності — стверджуємо нашу тисячолітню історію та незламну політичну традицію. Ми на своїй землі.

День Хрещення Русі-України — символ нашого історичного європейського вибору, духовної єдності та цивілізаційних цінностей.

День українського миротворця — шана воїнам, які захищали спокій у світі, а сьогодні виборюють безпеку і свободу у власному домі.

З нагоди цієї дати пропонуємо переглянути історичний альманах "Держава - від княжої доби до сучасності".

Пам'ятаємо коріння.

Шануємо захисників.

Наближаємо Перемогу!

#ДеньДержавності #ХрещенняРусі #ДеньМиротворця #Україна #РазомДоПеремоги #ІНТЕРНЕТ_ЦЕНТР

 

50 фактів? Ні. 5 граней Олега Сенцова

 

🎉 13 липня українському режисеру, письменнику, громадському діячеві та військовослужбовцю Олегу Сенцову виповнилося 50 років. Його ім'я сьогодні асоціюється  з мистецтвом,  незламністю, боротьбою за свободу та відданістю Україні. Його життєвий шлях доводить, що  одна людина може змінювати світ по-різному — словом, мистецтвом, громадянською позицією і власним прикладом.

📚 Грань перша. Письменник

     Олег Сенцов — автор прозових творів, у яких щиро й без прикрас говорить про життя, людські характери, вибір і відповідальність. Його книги не залишають байдужими, адже в них відчуваються особистий досвід, внутрішня сила та віра в людину.

Серед найвідоміших творів — «Жизня», «Маркетер», «Хроніка одного голодування», «Другу також варто придбати».

     У фонді Гадяцької публічної бібліотеки  імені Лесі Українки представлені книги письменника «Купіть книгу — вона смішна» та «Жизня» — збірка автобіографічних оповідань про дитинство, дорослішання, сім'ю, перші перемоги й поразки. Це щирі, подекуди кумедні, а подекуди дуже зворушливі історії, що допомагають краще зрозуміти самого автора.

🎬 Грань друга. Режисер

     До широкого загалу Олег Сенцов став відомим як кінорежисер. Його дебютний повнометражний фільм «Гамер» здобув визнання на міжнародних кінофестивалях і привернув увагу до нового українського автора.

     Навіть після багатьох років незаконного ув'язнення він повернувся до творчості, продовживши розповідати світові українські історії мовою кіно.

🇺🇦 Грань третя. Символ незламності

     У 2014 році, після окупації Криму, Олега Сенцова незаконно затримали російські спецслужби. Його засудили за сфабрикованими звинуваченнями до 20 років ув'язнення.

Понад п'ять років він провів у російських тюрмах, не визнавши своєї провини та не зрікшись власних переконань. Особливої уваги світової спільноти набула його 145-денна голодовка, яка стала символом боротьби за свободу українських політв'язнів.

      2019 року був повернутий в рамках обміну російських злочинців з України на українських військовополонених з РФ.

🪖 Грань четверта. Захисник України

     Після початку повномасштабного російського вторгнення Олег Сенцов добровільно вступив до лав Збройних Сил України.

    Він свідомо обрав не лише говорити про свободу, а й захищати її зі зброєю в руках. Його приклад нагадує, що любов до Батьківщини проявляється не тільки у словах, а й у вчинках.

 

📘 Грань п'ята. Людина, про яку пишуть книги

     Про життєвий шлях Олега Сенцова написано чимало публікацій. У нашій книгозбірні  читачі також можуть ознайомитися з книгою Олександра Мимрука «Олег Сенцов», яка вийшла у 2017. Це документальна розповідь, що поєднує спогади друзів і колег, уривки творів, сценаріїв та матеріали, пов'язані з його справою.

     Письменник, режисер, політв'язень, військовий… За кожною з цих ролей стоїть людина, яка не втратила віри у свободу, гідність і силу культури.

📖 До 50-річного ювілею Олега Сенцова запрошуємо відкривати для себе його книги, переглядати його фільми та знайомитися з історією людини, яка стала одним із символів сучасної України.

 

 

                                                           КЛЮЧ ВІД ЛІТА – КНИГА

Літо – безліч вільного часу для відпочинку і розвитку. Літо – час ігор, розваг, свободи у виборі знань. Літо – це найкраща пора, коли ми маємо чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ за допомогою книги та отримати насолоду від читання.

Фахівці «КЗ Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» облаштували книжковий намет «Прочитай – не пожалкуєш!».

Тож, вперед до бібліотеки за цікавою книгою!

 

#165роківБібліотеці #LibraryLife

 #165роківБібліотеці

#LibraryLife

165 років мудрості: історія, що пишеться сьогодні

Гадяцька бібліотека ім. Лесі Українки – одна з найстаріших книгозбірень в Україні. Про це свідчать архівні документи, видруки відомих авторитетних людей на сторінках тогочасних періодичних видань, їх листування. З нагоди 165-річного ювілею, пропонуємо серію ювілейних сторінок з історії, життя та сьогодення нашої бібліотеки.

Сторінка 9: Від гранту Посольства США до сучасного Хабу: історія та сьогодення нашого Інтернет-центру!

Сьогодні важко уявити бібліотеку без комп’ютерів та швидкісного інтернету, але чи знаєте ви, з чого все починалося? Наш Інтернет-центр має власну успішну історію.

16 січня 2007 року — особлива дата в історії Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки. Саме цього дня, завдяки грантовій підтримці Посольства США в Україні в межах престижного міжнародного проєкту LEAP («Інтернет для читачів публічних бібліотек») та творчій співпраці бібліотекаря Кувшинової К.Г. з нашою активною читачкою Шаманською Р.М. у нас урочисто відкрився перший комп'ютерний центр!

На базі Інтернет-центру бібліотечні працівники почали навчати відвідувачів основ комп’ютерної грамотності, а діти стали активними користувачами онлайн-ігор і навчальних ресурсів для підготовки до школи.

2011 рік – відкриття Бібліо-Інтернетів в бібліотеках колишнього Гадяцького району.

Тоді, 19 років тому, все починалося з кількох перших ПК та базових уроків комп’ютерної грамотності.

Сьогодні ж наш Інтернет-центр пройшов колосальну еволюцію та перетворився на потужний Хаб Цифрової Освіти — офіційного партнера національної платформи Дія.Освіта!

Як працює наш Цифровий простір сьогодні та чим він корисний для кожного з вас?

Ми щодня долаємо цифрову безбар'єрність у громаді й пропонуємо:

«Інтернет для щоденного життя»: Наші сертифіковані координатори проводять індивідуальні навчання з нуля для людей поважного віку та внутрішньо переміщених осіб. Без стресу та незрозумілих термінів ми вчимо впевнено користуватися смартфонами й адаптуємо гаджети під ваші потреби (налаштовуємо шрифти, звук, корисні додатки).

Електронні держпослуги без черг: Допомагаємо розібратися із застосунком та порталом Дія (як згенерувати довідку, шерити документи, відкрити доступи), замовити електронний рецепт на ліки або записатися до лікаря онлайн.

Фінансову грамотність: Навчаємо безпечно оплачувати комуналку через інтернет, купувати квитки, здійснювати грошові перекази та користуватися онлайн-банкінгом, захищаючи себе від інтернет-шахраїв.

Кібербезпеку та медіагігієну: Пояснюємо, як створювати надійні паролі, захищати свої дані у соцмережах та відрізняти правдиві новини від фейків та маніпуляцій.

Завдяки міжнародному старту у 2007 році та щоденній праці сьогодні, ми доводимо: цифрові технології — це просто, коли поруч є надійний помічник!

Правова підтримка: Хаб ЦО Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки співпрацює з Бюро правничої допомоги, що безоплатно надає правові консультації телефоном та онлайн.

Чекаємо на вас: м. Гадяч, площа Миру, 19

Час роботи Інтернет-центру: понеділок - четвер з 08:00 до 17:00, п'ятниця з 8:00 до 16:00, (перерва 12:00–13:00).

Завітайте самі та поділіться цим постом із близькими, батьками чи дідусями й бабусями — ми радо допоможемо кожному стати з технологіями на «ти»!

#Гадяч #ГадяцькаГромада #ІнтернетЦентр #ДіяОсвіта #ХабЦО