📖 ПОДОРОЖ КРІЗЬ ЗНАННЯ, АРХІТЕКТУРУ ТА КУЛЬТУРУ

 

Фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки з нагоди Дня туризму, що відзначають 27 вересня, запрошують в Library – тур «Бібіліотеки світу».

Уявіть собі подорож, де замість готелів — читальні зали, замість сувенірів — рідкісні видання, а замість туристичних маршрутів — стежки крізь історію людства. Тур бібліотеками світу — це не просто мандрівка, це інтелектуальна пригода, що поєднує естетику, культуру та натхнення.

Чому варто вирушити у бібліотечний тур?

Тому, що бібліотеки — дзеркало національної ідентичності. Вони зберігають мовну, літературну та історичну спадщину.

Це неймовірна архітектурна насолода: Від футуристичних конструкцій до барокових інтер’єрів — кожна бібліотека має свій характер.

Це простори, де можна відпочити від шуму світу, поринути в роздуми або знайти нові ідеї.

КОРИФЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ

 

   До 180-річчя із дня народження українського письменника, драматурга, режисера, актора, театрального діяча Івана Карпенко-Карого у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано ювілейний перегляд «Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!».

    Творча діяльність І. Карпенко-Карого була скерована на розвиток, становлення та утвердження національного театрального мистецтва, вона є однією із тих важливих  складових, що сприяли формуванню національної культури загалом. За словами Івана Франка, «… Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література».

 

20 вересня 2025 року в ККЗ «Дружба» відбувся заключний концерт аматорських колективів та окремих виконавців клубних закладів Гадяцької міської територіальної громади «Маруся Чурай. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа!», присвячений 400-річчю від дня народження легендарної української співачки та поетеси Марусі Чурай.  З цієї нагоди фахівці Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки долучилися до  заходу, облаштувавши у приміщенні кіноконцертного залу книжкові виставки: «Голос і душа пісенної України: Маруся Чурай» та «Іде корінням в глибину століть блакитноока гадяцька сорочка».

                      

                         ДАРА КОРНІЙ – МОЛЬФАРКА УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ

 

З нагоди 55-річчя Дари Корній (справжнє ім'я – Мирослава Іванівна Замойська) – української письменниці, яка працює в жанрі фентезі, фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували бібліографічний портрет «55 років літературної магії».                                                                                                   Перший роман письменниці у жанрі фентезі – "Гоніхмарник" – було опубліковано у видавництві "Клуб Сімейного Дозвілля" у 2010 році. Книга принесла авторці третю премію літературного конкурсу "Коронація слова" 2010 року в номінації "роман", була нагороджена нагородою "Дебют року" від видання "Друг читача" та стала лауреатом премії асамблеї фантастики "ПОРТАЛ-2011" – "Відкриття собі" імені Володимира Савченка.                                                                                                 Другий твір письменниці – роман "Тому, що ти є" – став "Вибором видавця" у конкурсі "Коронація слова – 2011". Роман "Зворотній бік світла" – "Вибір видавців" 2012 року. Перу письменниці також належать книги "Зірка для тебе" (2013), "Зворотній бік темряви" (2013), "Зозулята зими" (у співавторстві з Талою Владіміровою) (2014), "Щоденник мавки" (2014), "Крила кольору хмар" "(у співавторстві з Талою Владміровою) (2015), "Петрусь-хімородник" (2015), "Зворотній бік сутіні" (2016), "Зворотній бік світів" (2016).                                            Завдяки своїй творчості Дара Корній стала однією з провідних авторок українського фентезі, яка поєднує традиції з сучасністю, відкриваючи читачам багатство української міфології.

Дорогі користувачі! Запрошуємо вас до книгозбірні для ознайомлення з творами Дари Корній.

 

ДЕНЬ УСИНОВЛЕННЯ – СВЯТО ЛЮБОВІ ТА РОДИНИ!

 

Вже стало традицією, що в День Віри, Надії, Любові та матері їх Софії ми відзначаємо прекрасне та величне свято ДЕНЬ УСИНОВЛЕННЯ.  Це свято для дітей, які отримали люблячих та дбайливих батьків. Це свято сімей, які взяли на себе відповідальність за долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

З нагоди Дня усиновлення працівники  Гадяцької  публічної бібліотеки ім.Лесі Українки підготували мотиваційний меседж «Відкрите серце: усиновлення – шлях до нової родини».

Вітаємо всіх, хто причетний до цього свята - усиновлювачів, прийомних батьків, опікунів, піклувальників! Нехай цей день стане нагадуванням, що чужих дітей не буває, а народжувати можна серцем!

Бажаємо нам всім мирного неба, світлих надій, упевненості у завтрашньому дні та довгих мирних років життя у квітучій Україні!

 

ГАДЯЦЬКИЙ ДОГОВІР 1658 РОКУ

З нагоди 367-ї річниці підписання Гадяцького договору між Гетьманщиною, Річчю Посполитою та Великим князівством Литовським фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували літературну добірку "Гадяцький договір 1658 року - надії та суперечності".

Гостинно запрошуємо!

ГАДЯЧ КРІЗЬ ВІКИ

 Сьогодні ми вшановуємо наше місто у його особливий день. Гадяч — це гетьманська слава, річка Псел, зелені пагорби, щирі люди і незламний дух.

Тут народжуються ідеї, зберігається історія, і твориться майбутнє. Нехай кожна вулиця буде наповнена світлом.  Нехай кожне серце гадячан палає гордістю за свою малу батьківщину.

З нагоди Дня міста Гадяч, який відзначають  11 вересня, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували краєзнавчий бібліомікс «Гадяч – серце Полтавщини».

Зі святом, рідний Гадяч! Ти — наш дім, наша сила, наша любов.

НА СЛУЖБІ ГРОМАДИ – З ВІРОЮ В УКРАЇНУ

 

                                             

6 вересня виповнюється 165 років від дня народження Павла Чижевського – видатного діяча нашої історії, нашого земляка. Він був не лише державотворцем, а й винахідником, міністром фінансів та активним пропагандистом Української Народної Республіки у світі. Його ідеї в сфері економіки та державного будівництва значно випереджали свій час, і багато з них лише сьогодні знаходять шлях до реалізації.

Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки», дослідивши бібліографічні матеріали, підготували краєзнавчу розвідку «Шляхами Чижевського».

Чижевський Павло Іванович (25. 08(06. 09). 1860, м. Гадяч Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. – 17. 04. 1925, м. Женева, Швейцарія, перепохований у м. Краків, Польща) – громадсько-політичний діяч. Батько Григорія та Миколи, далекий родич Дмитра Чижевського.                  Закінчив  Полтавський кадетський корпус (1877), Миколаївське інженерне училище 1880. Відтоді перебував на військовій службі в Києві, органічно влився у коло родин Косачів, Лисенків, Старицьких, Борисових, 1881–83 був вільним слухачем природничого відділення фізико-математичного факультету Університету св. Володимира. Від 1883 – у відставці. У тому ж році за дорученням членів «Старої Громади» виїхав до Швейцарії для зв’язку з М. Драгомановим, ідеї якого вплинули на формування світогляду Ч. У Женевському університеті слухав лекції, а 1884 екстерном склав іспит на ступінь доктора фізичних наук. Від 1883 перебував під негласним наглядом жандармів, під час повернення в Україну вперше заарештований за перевезення забороненої літератури. 1884 екстерном склав іспити та отримав ступінь магістра хімії в Університеті св. Володимира. За участь у студентських заворушеннях у вересні 1884 заарештований, у липні 1885 висланий до м. Березов Тобольської губ. У 1888 звільнений, повернувся в Україну. Працював у земських установах м. Олександрівськ (нині Запоріжжя), обирався гласним міської думи і секретарем повітового земства. 1896 відряджений до Франції з метою вивчення кон’юнктури хлібного ринку. 1905 за захист єврейського населення Олександрівська від погромів зазнав переслідувань з боку влади, переїхав до Полтави. Обраний гласним Гадяцького повітового та Полтавського губернського земств. Входив до складу Української парламентської громади, був членом бюро. Друкованим органом фракції фактично став «Украинскій вѣстник». 1906 розпочав і публіцистичну діяльність у часописі «Рідний край».   

Написав працю «Основи української державности» (Відень; К., 1921).

1922–23 – Міністр фінансів УНР в еміграції. Віце-президент Українського товариства Ліги націй (1921–25). Ініціював видання журналу «Український філателіст» (1925), вважав, що у такий спосіб інформація про Україну та її боротьбу за незалежність буде ширитися країнами й викликати зацікавлення небайдужих людей. Запатентував у Швейцарії декілька винаходів, серед них – вітряний двигун (1919). Написав низку публіцистичних статей, де пропагував ідею української державності, був прихильником широкого місцевого самоврядування, критикував тих, хто зрадив ідеям і справам УНР.

У Запоріжжі на честь Ч. перейменовано вулицю, у Гадячі встановлено меморіальну дошку родині Чижевських, а вулицю Паризької Комуни переназвали на честь родини Чижевських.

У селі Ціпки на фасаді будівлі місцевої бібліотеки відкрили меморіальну дошку міністру фінансів Української Народної Республіки (УНР) Павлові Чижевському та його синам-офіцерам Армії УНР Григорію і Миколі.

 

📞ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА

 3 вересня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Ручківської та Соснівської бібліотек відбулося онлайн спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко з питань спадкового, трудового та земельного законодавства.

ТІ, ХТО ПІШОВ, АЛЕ ЗАЛИШИВСЯ З НАМИ НАЗАВЖДИ

   29 серпня, цей день для нас, українців, пов’язаний із болем, що не вщухає, сумом та горем. В цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих захисників і захисниць України в російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

З метою вшанування, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували патріотичне повідомлення «Відважні серця, які не забути».

За свободу ми платимо надзвичайно високу ціну. Тому пам’ять про борців і їхню звитягу є найвищою цінністю для національної ідентичності. Маємо зробити все, щоб зберегти та зміцнити пам’ять про полеглих Героїв на багато поколінь вперед.

Вічна і світла пам’ять загиблим захисникам і захисницям України!

Пам’ятаємо і шануємо Героїв!

Низький уклін, честь і шана кожному нашому захиснику!

ПРИГОРНІМО ТИХ, ХТО НЕСЕ У СВОЇХ ДУШАХ ТЯГАР УТРАТИ

      29 серпня, у День пам’яті Захисників і Захисниць України, відбувається загальноукраїнська акція «Стіл пам’яті», ініційована Благодійним фондом ім. Іллі Грабара та Платформою пам’яті «Меморіал». Гадяцька публічна бібліотека ім. Лесі Українки приєднується до акції, один стіл у читальній залі облаштований у пам’ять про полеглих героїв. Він немов чекає на важливого гостя, що от-от має прийти.

   Стіл пам’яті – це проста і важлива дія, яку ми творимо разом для вшанування людей, що віддали життя за Україну, за кожного з нас. Це – наша вдячність, солідарність, турбота. Це пам’ять, яка серед нас.

ДОЛЯ МОГО НАРОДУ - НА ПОЛОТНІ

 

      У Гадячі відбувається відкритий регіональний фестиваль-конкурс творів майстрів народного мистецтва «Гадяцька вишивка». Працівники Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки долучилися до заходу, облаштувавши в ККЗ «Дружба» книжкову виставку-інсталяцію «Іде корінням в глибину століть блакитноока гадяцька сорочка».

    Традиційно сорочки на Полтавщині вишивали білим, червоним і коричневим кольорами, адже їх можна було отримати за допомогою природних барвників. Проте яскравим винятком була синя вишивка Гадяччини. Безмежний, як вересневе небо, і глибокий, наче хвилі бурхливого океану; до вінця насичений ніжністю польових дзвіночків, і вишукано-елегантний, як королівський топаз… Усі ці слова – про особливий і неповторний голубий колір, що приховує в собі таємниці сущого, недосяжні, як небесна блакить… Оскільки голубий колір вважається складником духовного спектру, його використання у вишивці є сприятливим для забезпечення спокійного й благодатного життя. Все більше майстринь використовує блакитний колір в сучасній вишивці, бо яка ж іще барва  так чудово пасує до всіх, без винятку, відтінків очей наших красунь.

    Використовуючи матеріали книг та періодичних видань, представлених на виставці, кожна майстриня  може створити свій колоритний шедевр вишуканого одягу кольору неба та домашній текстиль.

   У центрі експозиції розміщений сніп із пшениці – традиційний символ достатку й оберіг  хліборобської нації, що в День Незалежності України набуває особливого значення, як нагадування про коріння нашої культури. Виготовлений із натуральних матеріалів Лесею Шкрьобою куль  зачарував гостей заходу своєю унікальністю. Неймовірна атмосфера тепла і домашнього затишку  панувала завдяки виставці-продажу авторських трав’яних чаїв та цілющого варення  Любові Огризько.