МУДРІСТЬ ВІЛЬНИХ ЗНАНЬ

 

        15 січня 2001 року офіційно відкрито Вікіпедію - загальнодоступну вільну багатомовну онлайн-енциклопедію. Нині важко знайти користувачів інтернету, які жодного разу не відвідували Вікіпедію. Засновниками цього ресурсу є американські інтернет-підприємці Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер.

     Вікіпедія — це унікальна можливість для всіх користуватися на одному ресурсі великою кількістю знань, зібраних всім людством, і не мати при цьому мовного бар’єру. До речі, День народження Вікіпедії — чудова нагода спробувати себе в ролі автора статті всесвітньої онлайн-енциклопедії. Для цього слід лише вибрати цікаву для себе тему, зібрати інформацію з різних джерел, придумати назву і розпочати творчий процес написання. Де ще, як не у Вікіпедії, можна розповісти всьому світу про своє рідне місто чи регіон, улюблене хобі чи відому людину — про все, що може зацікавити людей та бути корисним у житті.

     Всім відомі споріднені з Вікіпедією проєкти, також засновані на платформі wiki. Це Вікісловник, Вікіцитатник, Вікіновини, Вікітека та інші. Їх поява сама по собі є показником великої популярності проєкту серед користувачів всесвітньої інтернет-мережі.

Пропонуємо вам пройти вікторину, яку підготували фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки.

ПОСИЛАННЯ:    https://learningapps.org/display?v=pm9fgpg2k25

 

 

НЕ ДАМО ЗАГИНУТЬ УКРАЇНІ

 

   Сьогодні, під час повномасштабної війни на території України, словосполучення «українські політв'язні» знову стало частиною  нашого життя. Щороку 12 січня відзначається День українського політв’язня. Дата вшанування українських політв’язнів, за пропозицією В’ячеслава Чорновола у 1975 р., обрана на згадку про події 12–14 січня 1972 р., коли радянська влада провела так званий «генеральний погром» (масові затримання та арешти відомих представників національно-демократичного руху України) – шістдесятників, правозахисників і дисидентів.

  З нагоди вшанування, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки підготували виставку -пам’ять «Без права на мовчання».  Особлива шана тим героям, для яких незалежність України, переконання та цінності стали дорожчими за особисту свободу.

 

ПОДЯКУЙ СЕРЦЕМ – ОТРИМАЙ ЩАСТЯ

 

Між працівниками КЗ «Гадяцька  публічна бібліотека імені Лесі Українки» було проведено акцію «Слово вдячності» до Міжнародного дня «Дякую», що відзначається 11 січня.                                                                                          За допомогою «дякую» можна не лише висловити вдячність до всіх, хто робить наше життя кращим та щасливішим, але й продемонструвати свою вихованість та гарні манери. Лише одне щире «дякую» може змінити дуже багато – взаємини стають теплішими, а світ навкруги – добрішим.

СКАЙП-СПІЛКУВАННЯ З ЮРИСТОМ

10 січня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Вельбівської та Ціпківської сільських бібліотек відбулося скайп-спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко.

НИКАНОР ОНАЦЬКИЙ: ІМ’Я ПОВЕРНУТЕ ІЗ НЕБУТТЯ

 

9 січня 2025 року минає 150 років із дня народження українського художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, пристрасного поціновувача творчості Тараса Шевченка, засновника Сумського художнього музею Никанора Харитоновича Онацького. Його ім’я на досить тривалий час було зітерте зі скрижалів людської пам’яті, бо у 30-х роках минулого століття російсько-комуністичний режим СРСР вилучав та нищив пов’язані з його життям архівні матеріали, накладав заборону навіть на згадку про різнопланову діяльність митця. Ювілей Никанора Онацького за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.  

З нагоди 150-річчя жертви комуністичного терору, художника і поета з Полтавщини Никанора Онацького фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували літературний портрет «Творець української національної ідеї: Никанор Онацький».

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

8 січня виповнюється 90 років від дня народження українського поета і журналіста, діяча українського руху опору, шістдесятника Василя Андрійовича Симоненка. Фахівці КЗ « Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» облаштували виставку-персоналію «Поет, якого не скорити».                                                           За своє коротке життя Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).                                                                                                                Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.                                                            1952 р. закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років закінчив його і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче.                                       Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака. Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора. Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ.                                               Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори, друзі відвернулися.                                                                                 Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка "Цар Плаксій та Лоскотон".                                                                                                         На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок.                                                                                            Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.                                 Дякуємо користувачам книгозбірні за участь. Сушко Анні за декламування вірша «Я» В. Симоненка, Расторгуєвій Катерині, Нонці Анні та Гринь Яні.                                                                                  

БАЧИТИ РУКАМИ

 

    4 січня світова спільнота вшановує працю французького винахідника Луї Брайля, що подарував незрячим людям радість здобуття нових знань та обміну інформацією. Йдеться про всесвітньо відомий шрифт Брайля — тифлошрифт, що складається з об’ємних крапок, які зібрано та узагальнено в абетку з геометричних фігур.

      У 2019 році Генеральна Асамблея ООН постановили відзначати Всесвітній день азбуки Брайля саме у день народження Луї Брайля. Саме він свого часу створив те, що допомагає людям з вадами зору читати, писати, працювати на комп'ютері і грати на музичних інструментах.

З метою підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людини сліпих і слабозорих людей фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували  експрес-факт «Слова на дотик».

Для мільйонів незрячих людей засобом спілкування, освіти та доступу до інформації є шрифт Брайля — унікальний тактильний рельєфно-крапковий шрифт, названий на честь свого винахідника.