ПАМ'ЯТАЙ ПРО КРУТИ

 

                    

             

     До річниці бою під Крутами фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки»  провели історичну відеогодину «Ніколи не забути цих юних душ нескорений політ» для підоблікових Миргородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації». Присутні переглянули історичне досьє та обговорили паралелі боротьби за незалежність України.

   Знову триває війна з росією, майже щодня на сході країни гинуть українські військові, зведення з фронту стали нашою страшною буденністю.

    В цих умовах трагедія Крут сприймається не як щось далеке з минулого століття, а як майже сучасна історія.

 

                                             ЗИМОВА КАЗКА НА ЗГАДКУ

У КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» було облаштовано різдвяно-новорічну локацію. Бажаючі мали змогу сфотографуватися, отримавши на пам’ ять тематичні фото.                                                                                  

Сподіваємося! Ви отримали максимум позитиву та наповнили своє життя яскравими та незабутніми моментами.

ЖАХЛИВІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

 

                               

  27 січня  Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.  Працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували огляд-реквієм «Свіча Голокосту не згасне» , на якій представлено книги про події Голокосту пов'язані з великими людськими втратами.

  Сьогодні ми разом з усім світом розділяємо біль жахливих подій Голокосту. Водночас на території нашої країни російська федерація веде криваву й цинічну війну, нівелює право українців на життя у своїй державі. Російська пропаганда свідчить про їхню конкретну мету — знищити українців як націю. Але ми, пам’ятаємо про страшні жертви минулого та об’єднали свої зусилля, аби знищити ворога й зупинити страшний геноцид українського народу.

 

ЮРИСТ У БІБЛІОТЕЦІ

24 січня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Краснолуцької та Римарівської сільських бібліотек відбулося скайп-спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко.

 НОВИНКИ, ЯКІ ВЖЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ

Нові, гарні, цікаві та захоплюючі книги вже на полицях Гадяцької ПБ ім. Лесі Українки.
Безмежна вдячність проєкту «Книжкова навала» за те, що наша бібліотека виявилася у списку переможців.
На даний момент книги вже в вільному доступі для наших читачів. Декілька книг наші відвідувачі взяли і насолоджуються! В асортименті є романи, драми, історичні книги, по психології та багато іншого!
Запрошуємо якнайшвидше відвідати бібліотеку і обрати книгу на свій смак! P.S. Не всі книги на фото!

 

ПОЛТАВСЬКА ПІСНЕТВОРКА – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Чи були ви на Полтавщині, де степ широкий, де гаї Калинові й тополині, в яких щебечуть солов’ ї? Тут жила Чураївна та співала пісні. Тут стежки, що зостались, де ступала вона… Тут у бурях кувалась українська весна.

23 січня виповнюється 400 років від дня народження легендарної поетеси і співачки Марусі Чурай. В Гадяцькому ліцеї № 1 імені Олени Пчілки фахівцями КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки», організованого народознавчого клубу «Берегиня – об’ єднання учнів-старшокласників за спільними інтересами, було проведено народознавчу годину «Дівчина з легенди» для 8-А, 8-Б класів, педагоги: Шимка І. П. і Аврамко Л. П. Приємною несподіванкою для всіх стало виконання пісні «Сонечко любові» Рудецькою Світланою Олександрівною, вихователем групи продовженого дня. Молодь ознайомилася з біографією та творчістю поетеси поринувши у відео-мандрівку «Легендарна Маруся Чурай», у ті далекі часи, коли в муках народжувалася незалежність української землі, коли серед кривавих битв, тяжкої праці, голоду й нестатків проросла й розквітла пісенна душа.

Від далеких часів козацьких, лине до нас чарівний образ Марусі Чурай, саме вона стала уособленням неповторної краси і української пісні. Донька воїна-патріота, що загинув за Україну, Маруся, своїми піснями надихала борців за волю українського народу. Величезною силою свого кохання, глибиною пережитих страждань, пісенною силою своєї душі вона високо піднесла ідеал української жінки-берегині.

Пам’ ять про легендарну співачку живе у віках, а чудові Марусині пісні лунають по всій Україні.

«ДУША ЛЕТИТЬ У ПОСВІТІ ЕПОХ…»

 

    У 2025 році на державному рівні відзначається  400 років із дня народження  української народної співачки, поетеси Марусі Чурай. У Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано виставку-присвяту «Голос і душа пісенної України: Маруся Чурай».

    Маруся Чурай  — полтавка, ім’я якої оповите легендами. За переказами, вона була надзвичайно красивою дівчиною та мала чарівний голос, складала пісні майже постійно і з різних приводів, часто навіть у розмові висловлювала думки у віршованій формі. Марусі Чурай приписують авторство багатьох пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори»…

    В її піснях вся Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові і чорної зради та довгої, вікової героїчної боротьби. Тому не дивно, що доля дівчини знайшла відображення в творчості митців різних поколінь, ставши однією з драматичних сторінок української історії часів Козаччини.

   Трагічна тема зрадливого кохання знайшла своє відображення у баладах Левка Боровиковського («Чарівниця») та Степана Руданського («Розмай»). Про авторку пісень йдеться в поемі Бориса Олійника «До тієї Чураївни» («Парубоцька балада»), у повісті Валентина Чемериса «Засвіт встали козаченьки», у драматичній поемі Івана Хоменка «Марина Чурай».

     Яскраве втілення образу легендарної дівчини можна побачити в повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» та українській драматургії: «Маруся Чураївна» Володимира Cамійленка, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького.

   Історичний роман у віршах видатної поетеси XX ст. Ліни Костенко «Маруся Чурай» відзначено Шевченківською премією.