четвер, 12 лютого 2026 р.

«ТОБОЮ ХОЧУ Я ЗВУЧАТИ, НАРОДЕ РІДНИЙ, ЛЮБИЙ МІЙ»

 


   До 135-ї річниці із дня народження видатного українського поета Павла Григоровича Тичини у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки відбулося чергове засідання клубу «Панянка +» - ракурс літературний «Феномен Тичини – феномен доби».

    Павло Тичина — постать складної епохи, людина, чия творчість віддзеркалювала непрості часи, у які він жив і творив. Поет самостійно опанував близько 20 іноземних мов, але не афішував цього. Дуже  любив читати і підписував кожну книгу: його меморіальна бібліотека налічує 21 тисячу книг і є однією з найбільших приватних бібліотек в Україні.  На посаді міністра освіти Павло Тичина запровадив «премію від міністра» – він вручав директорам та викладачам на своїх прийомах матеріальну допомогу з власних, а не бюджетних грошей. Тичина також обстоював розбудову шкіл з українською мовою навчання та відіграв вирішальну роль у відкритті музею Тараса Григоровича Шевченка. Його фанатична любов до української мови врешті-решт призвела до звільнення з посади міністра. Проте, це не зламало його духу.

   Молодий Тичина подарував Україні яскраву поезію, наповнену символізмом, музикою та світлом.  Найкращі твори поета - збірка "Сонячні кларнети", поеми "Золотий гомін", "Скорбна мати", "Похорон друга", "Сковорода".

    Саме нове прочитання Павла Тичини сьогодні розкриває нам його як складну, суперечливу особистість: від авангардного модерніста та кумира 1920-х років, що експериментував із формою та музикою, до трагічної фігури, «заляканого» функціонера і навіть «блазня сталінського режиму», який змушено обслуговував радянську владу, обіймаючи високі посади (нарком освіти, голова Верховної Ради).

   







 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар