САМОВІДДАНИЙ ПОДВИГ

 

                               

Цей білий сніг на чорнім чорноземі,

Як білий аркуш у крутянський степ.

Я знов торкаюся тієї теми,

В якій кривавиться нестерп.

  29 січня – річниця бою під Крутами – подія, яка набула для українського народу символічного значення. Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за Незалежну Україну.

   Напередодні відзначення цього дня фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували  історичну відео – оповідь «І знов під Крутами рясні сніги упали».

  Бій під Крутами  - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.

 ЮРИДИЧНА БЕЗКОШТОВНА ДОПОМОГА ГРОМАДАМ

28 січня на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Сарської та Сватківської сільських бібліотек, відбулося чергове онлайн спілкування з спеціалістом Гадяцького бюро правової допомоги Анною Журбою, яка надала кваліфіковану, безкоштовну, юридичну допомогу жителям громад з питань спадкового, пенсійного, цивільного, трудового та медичного права.

ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА ОНЛАЙН

 

 26 січня  громади сіл Красна Лука та  Римарівка отримали кваліфіковану юридичну допомогу від завідувача сектору  Гадяцького бюро правової допомоги Ірини Калініченко через  скайп-спілкування  на базі Інтернет-центру КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім.Лесі Українки», Краснолуцької та Римарівської  сільських бібліотек ( Мусіяненко В.М., Кусайло  І.І.).

       Сьогодні розглядались такі питання: відчуження нерухомого майна;  податок при купівлі майна; стягнення заборгованості по заробітній платі; порушення правил, щодо карантину людей.

 ПРАВОВА ДОПОМОГА В РЕЖИМІ SKYPE-ЗВ’ЯЗКУ

21 січня на базі Інтернет-центру КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки», Бобрицької та Хитцівської сільських бібліотек відбулося скайп-спілкування з надання безкоштовної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану, безкоштовну юридичну консультацію від фахівця Гадяцького бюро правової допомоги Анни Журби.

Учасники скайп-спілкування звернулись за допомогою по питаннях спадкового, земельного, цивільного та договірного права.

 

                                          НЕЗЛАМНІ  КІБОРГИ

Ця війна змінила багатьох,

Ця війна змінила Україну.

Кіборги. Донецьк. Аеропорт,

Що перетворився на руїну.

 

   16 січня Україна вшановує пам’ять захисників Донецького аеропорту.  Працівники  КЗ «Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки» підготували виставку пам`ять – перегляд «Кіборги. Маємо пам`ятати!!!», які пройшли через 242-денне пекло.

  За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

 ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА ОНЛАЙН

14.01.2022 року на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Вельбівської та Ціпківської сільських бібліотек, відбулося чергове онлайн спілкування із завідувачем сектору Гадяцького бюро правової допомоги Іриною Калініченко та студенткою Полтавського державного аграрного університету Діаною Хейло, які надали кваліфіковану, безкоштовну, юридичну допомогу жителям громад з питань приватизації житла, приватизації землі для сінокосу та випасання худоби, порядок оформлення кадастрового номера, а також провели лекцію жителям громад про актуальні зміни в земельному законодавстві.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

 

                                     

  30 років тому  15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України. Проте, тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», запропонований президентом Леонідом Кучмою.

   Працівники КЗ «Гадяцька публічна бібліотека ім. Лесі Українки» підготували історичний перегляд «Краса і велич символів державних».

 

 

                                  ЕПОХА БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ

  

    12 січня в Україні відзначається день політв' язня на честь осіб, які були заарештовані через політичні переконання.

   Для нашої держави, як до проголошення Незалежності, так і на нинішньому історичному етапі, проблема ув’язнених за політичними мотивами була і є доволі гострою. День українського політв'язня в нашій країні відзначають з 1975 року. Запроваджена традиція була з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму. Найстійкіші, найвмотивованіші українці приєднуються до щорічного одноденного голодування в підтримку політв’язнів, інші – проводять різноманітні тематичні заходи.                                                                        Саме 12 січня 1972 року відбулася друга хвиля масових арештів української інтелігенції. Протягом кількох днів були заарештовані до 20 осіб, в числі яких – Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Іван Гель та інші.                                         

   Впродовж наступних кількох місяців Україну, а зокрема – Львів і Київ, трусило від численних безпричинних обшуків. Якщо у 1934 році репресовану інтелігенцію звинувачували в тероризмі, то після 1972-го письменникам-шістдесятникам інкримінували "антирадянську пропаганду і агітацію". Людей тероризували допитами і погрозами. Ув’язнювали. Відправляли у заслання до Казахстану, Мордовії чи Сибіру.                                                                                                          

  Саме після "розгрому" шістдесятників розпочалася форсована експансія Москви на культурні терени України. Ворожою репресивною машиною застосовувалися всі важелі злочинного впливу: від арештів, заслання та звільнення з роботи патріотів – і до масового згортання української освіти, наруги над національною ідентичністю українців, їхніми звичаями і традиціями.                                                                                Але найстрашнішим проявом того часу було повне (чи, швидше, майже повне) подавлення жаги протесту проти злочинів Москви серед основної маси населення України. Заперечували експансію лише поодинокі активісти, яких жорстоко зупиняли. Проти таких застосовували переважно "лікування" в психіатричних закладах. Люди боялися виступати проти "совєтів", живучи сьогоденними потребами - шматком хліба нині і чеканням шматка завтрашнього…              

  Сьогодні, згадуючи ті страшні часи, ми не можемо не порівнювати настрої українців-сучасників з тими, які були за часів арештів шістдесятництва. На жаль, маємо ситуацію, коли зневірені земляки навіть не звертають уваги на наявність політв’язнів в Україні, вважаючи, що "час розставить все по місцях". Хоча, досліджуючи історичний досвід, можна зробити висновок: лише зусиллями борців-достойників, які змогли звернути увагу світової спільноти до проблеми репресій радянщини, Україні вдалося вирватися з понад 70-річної окупації совєцькою імперією.   

  Чи змінилася ситуація зараз, уже в ХХІ столітті? - Швидше ні, адже злочинна метода подавлення волелюбства і протесних настроїв процвітає й согодні. За ґратами перебувають гідні патріоти, заарештовані та утримувані у СІЗО за надуманими звинуваченнями.