понеділок, 27 лютого 2017 р.

НЕЗАБУТНЯ ЗУСТРІЧ.

                                                     
  25 лютого,  в день народження Лесі Українки, до гадяцької  бібліотеки, яка  з гордістю носить ім'я  геніальної української поетеси, завітали гості -  жіночий клуб «Волиняночка»  Полтавського обласного осередку Міжнародного громадського об'єднання «Волинське братство».
       Оксана Калинич, голова Полтавського відділення «Союзу Українок» України, давній, щирий друг гадяцької книгозбірні, представила кожного члена клубу, полтавчанок - вихідців із Волині різного віку та професій, яких  об'єднав під своїм крилом  обласний осередок  «Волинського  братства».  Жінки гуртуються для задоволення духовних потреб, спільної роботи по  відродженню національної культури, розбудові української держави. Їм важливо не загубити коріння своїх батьків, підтримувати духовні і культурні  зв'язки з рідним волинським краєм, де народилися.
      Любов Огризько, зав. відділу обслуговування користувачів ЦРБ ім..Лесі Українки,  розповіла полтавчанам про  наш  славний гадяцький  край, історію гадяцької книгозбірні, Ініціатором  створення  якої  був наш земляк  Михайло Драгоманов,  про перебування в Гадячі Лесі Українки , її зустрічі  в Зеленому Гаю  з відомими людьми: Ольгою Кобилянською, Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Гнатом Хоткевичем, Фотієм Красицьким, Сергієм Мержинським та ін.   Із задоволенням оглянули гості  музейну кімнату, в якій  зберігаються цінні експонати  з історії бібліотеки.
      Серед  полтавських гостей була і Галина Вовченко – наша колега  з обласної бібліотеки ім..І.П.Котляревського, поетеса, людина  незвичайна і цікава. Очевидно, що для бібліотечних працівників  найцінніший подарунок  - це книга, тому вони   щиро  дякували гостям за подаровані  книги, серед яких була і поезія Галини Вовченко.
     «Вишивка – буде вічно з нами доти, доки ми будемо нацією. Це наш національний символ. Будьмо гідні цього. Бережімо, шануймо наше одвічне, народне мистецтво – українську вишивку. То ж вишиваймо на втіху собі і на радість людям» -  це посилання до нас справжнього українця, великого митця,  щедрої на добро і красу людини - Григорія Олексійовича Кисіля, заслуженого майстра народної творчості України, який нещодавно відійшов у небуття. В  2014 році він став лауреатом  Літературно – мистецької премії ім. Олени Пчілки за чудове видання «Українська вишивка».
      На зустріч із «волиняночками» завітала донька Григорія Олексійовича -  Ірина Середа, викладач декоративно - прикладного мистецтва Гадяцького коледжу культури і мистецтв ім. І. П. Котляревського, яка презентувала книги та альбоми  автора з художніми розробками-схемами для вишивання – це ікони, релігійні композиції, портрети видатних людей України. За цими схемами вишивають  по всій Українці і не тільки.
      На закінчення зустрічі гості переглянули  документальний  фільм «Стежками Лесі Українки», який нещодавно презентувався в читальні залі бібліотеки, автором і режисером якого є Інна Дідик (Снарська) - полтавська поетеса, журналіст, редактор ТРК «Лтава».
       Працівники ЦРБ ім..Лесі Українки вдячні полтавчанам  та Ірині Середі за незабутню зустріч.

 







   
     

пʼятниця, 24 лютого 2017 р.

Неповторне перше свято.


Першу річницю створення святкували сьогодні організатори і учасники клубу «Золотий вік».
Це результат плідної і творчої співпраці  працівників районного терцентру таГадяцької центральної бібліотеки ім. Лесі Українки.
Цей перший рік продемонстрував перспективність цієї форми роботи її популярність і успіх серед людей старшого віку.Досягнення і плани на майбутнє представила в своїй святковій презентації керівник клубу Катерина Кувшинова.Приємними сюрпризами та щирими словами вітань порадували учасників Інна Мельник та її колеги , працівники терцентру.
В теплій  , дружній обстановці звучали поетичні і музичні вітання учасників клубу. Присутні згадували перші зустрічі ,обмінювались враженнями та побажаннями.

Клуб «Золотий вік» запрошує всіх охочих вже 2.03.2017  на святково розважальний конкурс «Супер-бабуся 2017»присвячений Міжнародному жіночому дню . 

четвер, 23 лютого 2017 р.

Літературне бібліо-кафе відкрито!

          
22 лютого, напередодні Дня народження Лесі Українки, у Гадяцькій центральні бібліотеці імені Лесі Українки відбулося відкриття Розмовного кафе, створенного в ході реалізації проекту «Літературно-краєзнавчі маршрути «Земляки», зокрема, гадяцького маршруту «Лесиними стежками».
Ми очікуємо, що форма Розмовного кафе створить невимушену атмосферу активного спілкування гадячан з письменниками та науковцями Полтавщини. «Ми ще раз зможемо поговорити і поміркувати про те, якою була уроджена Лариса Косач, легендарна Леся Українка? Про що мріяла, з ким спілкувалася, що зігрівало ії душу?», - говорить  керівник проекту “Літературно-краєзнавчі маршрути “Земляки” Наталія Кірячок
           З  гадяцьким краєм Леся Українка пов’язана через кровні та духовні зв’язки  з матір»ю, Оленою Пчілкою,  дядьком, Михайлом Драгомановим, бабусею, Єлизаветою Іванівною Драгомановою.  Про геніальну поетесу знято десятки передач та документальних  фільмів.
Відвідувачі Розмовного кафе з величезним задоволенням переглянули другу частину фільму «Стежками Лесі Українки», перша частина якого була презентована минулого року. Автор та режисер - Інна Дідик, оператор-постановник Дмитро Стариков, монтаж - Лариса Шаповалова, Сергій Мохунь, виробництво - філі НТКУ Полтавська регіональна дирекція «Лтава». Автор фільму - поетеса і журналіст Інна Дідик (Снарська), вона ж куратор проекту «Земляки» по Гадячу, підкреслила, що місцева громада має прекрасні стартові можливості для розвитку літературно-краєзнавчого маршруту “Стежками Лесі Українки”, всебічного вшанування пам’яті своїх талановитих земляків. Проте результат залежить від кожного окремо, наскільки щиро людина переймається цією важливою справою. «Представники роду Драгоманових, Леся Українка, Олена Пчілка мусять стати для кожного рідними, близькими людьми. Саме тоді Лесиними стежками підуть й ті, хто прийде після нас» - зазначила Інна Дідик (Снарська).
Серед перших відвідувачів Розмовного кафе була ще одна поважна полтавська гостя – Валентина Шемчук, заслужений працівник культури України, член Національної  Спілки журналістів України, лауреат обласної премії ім..Панаса Мирного, голова Полтавського обласного відділення Міжнародної організації «Жіноча громада», яка подарувала гадяцькій книгозбірні  портрет-витинанку Лесі Українки, роботу молодого українського митця, члена Національних спілок художників та майстрів народного мистецтва України, стипендіата Президента України Дмитра Короля. Напередодні, в День рідної мови, цей чудовий зразок мистецтва був презентований в Полтавському університеті економіки і торгівлі на святі «Мово моя материнська».
А потім, згідно святкового меню, відвідувачів Розмовного кафе чекав поетичний десерт:  звучали  вишукані поезії Інни Дідик (Снарської) білоруською мовою, ліричні – Наталії  Кірячок та Валентини Шемчук. поділилися своїм творчим доробком і наші земляки  - член спілки літераторів Полтавщини – Олександр Недовіс та молодий літератор, лауреат обласної премії ім..С.А.Ковпака Світлана Павлюченко.
Ще довго не стихали в читальній залі бібліотеки голоси відвідувачів, які емоційно  ділилися своїми думками, враженнями. А бібліотечні працівники вже планували наступну зустріч в своєму  новоствореному кафе.
Отже, проект діє, розвивається.
Територія дії проекту: Полтавська область (Гадяцький, Миргородський, Зіньківський райони).
Реалізатор проекту – Полтавська  обласна організація Національної спілки письменників України.
За підтримки Центру Культурного Менеджменту  та  Асоціації  Агенств   Місцевої Демократії (ALDA ) в рамках програми  CHOICE.
Проект спільно фінансується Європейським союзом.
Партнери проекту – Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Культурний проект «Метро до Кибинець».

Керівник проекту: голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України Наталія Кірячок.

вівторок, 21 лютого 2017 р.

Мова кожного народу неповторна і свята.

                          
Рідна мова моя, поетична, пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.
Як народу душа: щира, добра, натхненна,
Ти найкраща у світі, бо рідна, моя!


       21 лютого відзначається  Міжнародний день рідної мови . У цей день кожен народ, кожна людина вшановує свою мову - духовний скарб  нації. Це свято мовної  різноманітності, мовної неповторності.
Рiдна мова…  У нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут , розум i досвiд, краса i сила душi. Без неї  не може iснувати i розвиватися суспiльство. Вона допомагає людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозуміння.
       «Мова кожного народу неповторна і свята» - під такою назвою було проведено лінгвістичну подорож – гру на черговому  засіданні народознавчого клубу «Берегиня», який  діє при Гадяцькій центральній бібліотеці ім. Лесі Українки спільно з Гадяцькою спеціалізованою школою І –ІІІ ст. №4.
      Члени клубу (учні 9 - А, кл. кер. Яресько К. Ф.) взяли  участь у мовних конкурсах. Дві команди «Мовознавці» та «Розумники» декламували вірші про мову, умовно подорожували по містах України, де на них чекали цікаві завдання. Конкурс «Здійсни пошук» показав, як діти знають українські народні прислів’я. У «Країні фразеології» старшокласники пояснювали значення фразеологізмів. А як весело було, коли  учні на швидкість промовляли скоромовки.
      Гру оцінювало журі у складі: ( Сидоренко Т. Г. - заступник директора з виховної роботи, Донос В. В. - провідний бібліограф Гадяцької центральної бібліотеки ім. Лесі Українки).
Високих результатів вдалося досягти  всім учасникам гри завдяки  згуртованості, кмітливості , ерудиції. Перемогли знання.
     Привертала увагу книжкова виставка - роздум «Наша мова – мова рідної землі, наше слово – слово вічного народу».


     



















Слово - криця, світлиця, криниця.



                 «Будемо жити не тільки в минулому й теперішньому,
але й в прийдешньому, але й у вічності».
                                      Леся Українка
25 лютого виповнюється 146 років від дня народження видатної української поетеси, письменниці Лесі Українки.
  За своє недовге життя вона спромоглася створити безсмертні перлини в усіх жанрах літератури –від витонченої лірики до глибоких драматичних поем, від серйозних публіцистичних і критичних статей до казкового світу феєрій і дитячої літератури.
19 лютого в Гадяцькій центральній  бібліотеці  ім. Лесі Українки зібрались юні прихильники геніального слова поетеси  на «Лесині читання». Читальна зала книгозбірні наповнилась веселим щебетом дитячих голосів. З душевним трепетом  гості переступали поріг ошатної світлиці – музейної  кімнати історії бібліотеки. Про славну дочку роду  Драгоманових - Косачів розповіла присутнім бібліотекар  відділу обслуговування Ірина Мусієнко. Лунала поезія – композиція за творами Лесі Українки і здавалося, що оживає неповторна атмосфера того часу, коли Косачі влаштовували родинні та традиційні українські свята.
Вірші декламували : Ірина Мисюра -  «Сontra spem spero!» ( « Без надії сподіваюсь»), Владислав Пустовий  - «Давня весна», Альбіна Василенко -  «Літо краснеє  минуло», Еліна Котляр  - «Крізь плач і стогін і ридання», Яна Миргородська  -  «До мого фортепіано» ,  Святослав Руденко -  «Пряля»,  Анастасія Шатохіна  - «Твої листи пахнуть зів*ялими трояндами», Ярослав  Чичаловський  - «Надія», Марія  Шелих - « Хотіла б я піснею стати»,  Марія Терещенко -  « О, знаю я, багато ще промчить» , Леся Кваша - «Стояла я і слухала весну…»,  Любов Огризько -  «Монолог Мавки» із «Лісової пісні»,  Алла Божко - « Як дитиною бувало…»,  Олена Руденко - «Settina» («Сім струн я торкаю, струна по струні».
Під духовним покровом Лесі Українки промайнули хвилюючі моменти дійства.















Уклонімось низько землі тим, хто в серці буде жити вічно.

                                                     Є нація! Хай знають всі у світі:
                                                     Ми є! Народ піднявся із колін!
                                                     І переможно сонце правди світить,
                                                     Співає гордо наш Державний Гімн.

      Три роки тому в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. У період 18-20 лютого 2014 року в центрі столиці загинули більше ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення. До Дня пам’яті Героїв небесної Сотні в читальній залі  центральної бібліотеки  імені Лесі Українки діє книжкова виставка «Уклонімось низько землі тим, хто в серці буде жити вічно».
      Майдан… Війна… Які ж страшні слова! Ми боїмося про них говорити чи навіть думати. Адже при таких словах у кожного із нас серце починає битися частіше, на очі навертаються сльози, а в голові – різні думки.
   Ми щосили намагаємося не думати про все те трагічне і страшне, що сталося на Майдані, і з надією на майбутнє живемо далі. Але ці спогади, цей біль – назавжди, - в думках, у снах, тому що ми втратили мужніх і відважних, котрі хотіли врятувати нас і подарувати нам щасливе майбутнє. Вони навічно залишаться в нашій пам’яті.

     Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти.  Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Герої творять дійсність, герої формують обличчя світу – вчора, сьогодні і завтра, бо вони готові віддати все, і в тому числі своє життя, щоби осягнути свою мету, щоби здійснити свою мрію. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях.







                                                 

Символи незалежної України

              Наш герб – тризуб,
                   Це воля, слава й сила
                  Тризуб, немов сім'я єдина,
                   Де тато, мама і дитина
                  Живуть у мирі і любові
                  На Україні вольній, новій.
                                   В. Паронова
      До 25- річчя затвердження Тризуба  малим гербом України в читальній залі бібліотеки імені Лесі Українки облаштована  книжкова  інформаційна виставка «Символи незалежної України».

        На виставці представлена література, яка надає можливість кожному  користувачу ознайомитися з важливим значенням та історією виникнення національного герба України.