Колектив КЗ « Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» сердечно вітає усіх з прийдешнім Новим 2024 роком! Нехай цей рік подарує добробут, обов'язково міцне здоров'я, зміцнить віру в світле майбутнє. Бажаємо родинного затишку, тільки приємних подій, щоб близькі та рідні були завжди поруч і здійснення мрій під мирним небом України!

ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ

 

#хаб_цифрової_освіти

Усе більше  людей елегантного віку із приходом 4G мають можливість скористатися високошвидкісним Інтернетом. Оцінивши переваги користування новітніми технологіями, вони застосовують смартфон не тільки як засіб для зв'язку, а й  навчаються вести акаунти в соцмережах, працювати з електронною поштою, замовляти ліки онлайн, знаходити інформацію в Інтернеті тощо. Всі ці навички відвідувачі Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки здобувають на індивідуальних заняттях «Основи комп’ютерної грамотності», а також засвоюють правила безпечної поведінки та медіагігієни у мережі.

Завітайте до нас у бібліотеку. Хаб цифрової освіти – цифрова грамотність, знання і допомога безкоштовно.

ДЗВОНИ БОЛЮ І ТРИВОГ

 

                                              

  14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Щороку у цей день в Україні вшановують подвиг ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, які врятували не лише українську землю, а й усе людство від смертельної радіації. Працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували відео вшанування «Чорнобиль. Гіркий полин,болючі рани.»

  Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Низький уклін всім героям, ваш подвиг не згасне у віках і збережеться у серцях народу.

 

 

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ

 

    Долаючи серйозні виклики й загрози, бібліотеки навіть у воєнний час залишаються осередками інтелектуальної свободи та громадянської активності, життєво необхідними установами, які потрібні людям. У складних умовах війни та невизначеності вкрай важливо підтримувати зв»язки, мати нагоду для зустрічей, обміну ідеями, думками, досвідом.

    12 грудня Любов Огризько директор Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки та Юлія Конопленко завідувач Гадяцької бібліотеки для дітей КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» Гадяцької міської ради відвідали Миргородську публічну бібліотеку імені Д. Гурамішвілі та дитячо-юнацьку бібліотеку Миргородської міської ради.

    Щиро дякуємо директору Анні Мірошниченко та усім працівникам за теплий прийом, спілкування щодо роботи, змістовну екскурсію та безцінний подарунок – книги від авторки Людмили Маркової, яка працює бібліотекарем дитячої бібліотеки.

За організацію творчої поїздки безмежно дякуємо Ларисі Труш начальнику відділу культури і туризму Гадяцької міської ради.

#тижденьчитання2023

Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки долучилася до флешмобу в рамках Національого тижня читання, що провела Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського.

«ВСІ ЛЮДИ НАРОДЖУЮТЬСЯ ВІЛЬНИМИ Й РІВНИМИ В СВОЇЙ ГІДНОСТІ І ПРАВАХ»,

 

– цією статтею починається Загальна декларація прав людини.

10 грудня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, і саме в цей день закінчується Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка проводилась з 25 листопада по 10 грудня 2020 року. Свято засноване Генеральною асамблеєю ООН, бо в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. Вона була проголошена як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Основні принципи принципи прав людини: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства та торгівлі людьми; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.

З нагоди Міжнародного дня прав людини фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували для підоблікових  Миргородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» юридичну шпаргалку «Знання законів – знання знань».

 

БІБЛІОТЕЧНІ РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Сьогодні, 8 грудня 2023 року, на базі Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки» відбулася онлайн нарада-семінар «Бібліотечні реалії та перспективи: планування та прогнозування діяльності бібліотек КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» на 2024 рік. Підготовка звітів за 2023 рік".

Директор Любов Огризько підвела підсумки роботи за 2023 рік та подякувала колегам за плідну працю, а також наголосила на основних напрямках роботи бібліотек у 2024 році та пріоритетних завданнях соціокультурної діяльності.

Найважливішим календарним, пам'ятним та ювілейним датам, плануванню на наступний рік, особливостям змін у статистичних звітах і термінам їх здачі, основним напрямкам роботи з користувачами-дітьми присвятила свій виступ методист Вікторія Донос.

Про роботу з бібліотечним фондом: актуалізацію, комплектування, збереження та списання документів в сучасних умовах розповіла провідний бібліотекар Леся Шкрьоба.

А Олена Руденко, бібліотекар-консультант інтернет-центру, зупинилася на важливості роботи ХАБів цифрової освіти та особливостям звітності по роботі з ними.

    

ПОЛЬСЬКА ПОЛИЦЯ В УКРАЇНІ

 

   Гадяцька публічна бібліотека ім. Лесі Українки взяла участь у пілотному польсько-українському проєкті «Польська полиця в Україні», який ініціювали польське Міністерство культури та національної спадщини (Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego) і Міністерство культури та інформаційної політики України, а втілив у життя Польський інститут книги (Instytut Książki) у співпраці з Українським інститутом книг.

   Проєкт був спрямований на поповнення фондів українських публічних бібліотек літературою та надав можливість українським читачам дізнатися більше про культуру та літературу Польщі. Книгозбірня отримала безкоштовно 20 примірників книг польських авторів в українському перекладі.

   Генрік Сенкевич – один з найпопулярніших польських письменників у світі. Він був першим серед польських літераторів лауреатом Нобелівської премії і одним із перших у світі. Завдяки участі у проєкті фонд поповнився книгами: «Вогнем і мечем», «Пан Володийовський», «Потоп» та «Quo vadis».

   Відомий польський репортер Вітольд Шабловський упродовж трьох років розшукував у Польщі та в Україні очевидців Волинської трагедії та їх нащадків. Розповіді про пережиті ними події 1943 року лягли в основу книги «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині».

   У спогадах «На нелюдській землі» Юзеф Чапський описує один із найдраматичніших перідів свого життя, від 1939 до 1945 року, коли митцеві довелося зазнати совєтського полону й таборів, а відтак брати участь у організації Польської армії генерала Андерса, її евакуації на Близький Схід і битві при Монте-Кассіно.

  Книга  Лянцкоронської Кароліни «Воєнні спогади» - про людяність у нелюдських обставинах, про внутрішню силу й гідність і про те, що війна – це не тільки смерть, а й шалена любов до життя.

    Видатний польський письменник Станіслав Вінценз в 1939 році потрапив до енкаведистської в’язниці. Чудом врятувавшись, став біженцем. Ці події автор описав у книзі спогадів «Діалоги з совєтами».

   У книзі  Гживачевського Томаша « Кордони мрій. Про невизнані республіки» -  тринадцять захопливих художніх репортажів із псевдореспублік затягують читача в чорні діри альтернативних, але водночас таких справжніх реальностей. Абхазія, Північна Осетія, Нагірний Карабах, Придністров’я, «ЛНР», «ДНР».

   Ришард Капусцінський -  найвидаваніший у світі польський автор, лауреат численних міжнародних премій у книзі «Імператор. Шахіншах»  відобразив дві революції у країнах Третього Світу – етіопську та іранську.

    Дукай Яцек « В краю невірних».  До книги увійшло вісім оповідань і повість у жанрі фантастики та альтернативної історії зі збірок автора, опублікованих у 2000 – 2017 роках.

     Оповідання Стефана Грабинського, що увійшли до збірки «Демон руху», включені до багатьох антологій світової фантастичної літератури. Автор порушує психологічні, філософські й метафізичні проблеми людського буття. 

    П’єса Герберта Збігнева «Печера філософів» - красиве інтертекстуальне плетиво, майстерно стилізоване під античну драму, через яке невпинно прозирає наше тривожне «тут і зараз»: несприйняття інакшості, несправедливі вироки, передчуття війни, «ті самі промови, пам’ятники, в’язниці – одне бескінечне свинство».

   Для наймолодших користувачів бібліотеки  рекомендуємо книги: Януш Корчак «Кайтусь Чарівник. Банкрутство малого Джека. Коли я знову стану малим»; Юстина Беднарек «Неймовірні пригоди Десятьох шкарпеток (чотирьох правих і шістьох лівих); Дорота Тераковська «Дочка чарівниць»; Катажина Ририх «Лопушане поле».

 

 

ЛИЦАРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

6 грудня 1991 року Верховна рада ухвалила закон "Про Збройні сили України". ЗСУ є ровесниками незалежності країни й цього року відзначають 32 річницю. За Конституцією армія відповідає за оборону країни, захист її територіальної цілісності, суверенітету й недоторканності. В ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Також є окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові, Війська зв'язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики. Кожен із видів ЗСУ має свій професійний святковий день, але 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України.

З нагоди відзначення Дня Збройних Сил України фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували військово - патріотичний дайджест «Ми щит і меч твій, Україно».

Сучасні захисники продовжують традиції дружинників Русі, козаків війська Запорозького та інших військових формацій різних епох. В роки Першої світової війни діяли легіони Українських січових стрільців. 1917 року була створена армія Української Народної Республіки. Після падіння Російської імперії на українських землях діяли формування Вільного козацтва, Української Повстанської та Української Галицької армій.

Українська армія почала перевтілюватися та оновлюватися. У 2022 році Збройні сили України зіткнулися з війною, масштабів якої світ не переживав із часів Другої світової. За вісім років російської агресії українська армія вже довела свою здатність обороняти країну від сильнішого противника, а після 24 лютого на полі бою почала застосовували західні практики, опановувати нову зброю й продовжувати навчатися. У 2015-му для військових розробили нові кашкети, стилізовані під історичні "мазепинки". Подібні головні убори з V-подібним розрізом спереду, що наслідував гетьманські шапки, в XVII столітті носили козаки, а під час Першої світової війни — Українські січові стрільці. Також запровадили новий малюнок камуфляжу — піксель, новий крій однострою та знаки розрізнення. Як і у воїнів Армії УНР, у сучасних захисників України на рукавах — тризуб. Десантники й морські піхотинці відмовились від радянської традиції блакитних та чорних беретів. Натомість одягнули берети кольорів марун та морської хвилі.

Наймолодшим родом сил сучасних ЗСУ стали Сили територіальної оборони. Точкою відліку для них, відповідно до закону "Про основи національного спротиву", стало 1 січня 2022 року. Передбачалось, що в мирний час у ТрО служитимуть 10 тисяч, а в особливий період, за рахунок резерву, — понад 130 тисяч військовослужбовців. Втім, уже за перший тиждень повномасштабної війни лави ТрО поповнили понад 100 тисяч добровольців. Вони прийняли бій у Київській, Чернігівській та Сумській областях, а згодом брали участь й у їхньому звільненні. Брали участь у контрнаступі на Харківщині.

Українська армія – це армія вільних людей, що інтуїтивно відтворила свій архетип – козацьке військо Запорозьке. Це надзвичайно потужний архетип: козак – людина, що бере меч у разі потреби, а в мирний час глядить своє обійстя і обробляє поле, сіє й будує, але в момент загрози завжди має шаблюку під рукою.

ЗСУ стали інститутом, який користується найвищим рівнем довіри в Україні.

ВІРИМО В ЗСУ!

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

З ДОБРОМ У СЕРЦІ

 

                                                      

   5 грудня в Україні  і в усьому світі відзначається Міжнародний день волонтерів.

    З цієї нагоди працівники КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували виставку-рекомендацію «Волонтери: місія творити добро».             

   Повномасштабна війна з росією змусила багатьох людей опинитись у скрутній ситуації. Окрім допомоги держави, на поміч прийшли волонтери. Відтак сотні тисяч людей приєдналися до волонтерського руху. Ми завжди рухаємось за світлом, адже воно є уособленням мирного життя, міцної віри, відродження та нашої Перемоги!

СЕАНС СКАЙП-СПІЛКУВАННЯ

1 грудня 2023 року на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Ручківської та Рашівської сільських бібліотек відбулося чергове скайп-спілкування. Завідувач сектору Гадяцького бюро правової допомоги Ірина Калініченко надала кваліфіковану юридичну допомогу жителям громад на різноманітну тематику.

СЛОВО ЗВОРУШЕНОГО СЕРЦЯ

 

                               

   До 160-річчя із дня народження видатної української письменниці Ольги Кобилянської у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано літературний акцент «Ольга Кобилянська: факти долі».

  Авторка «Землі», «Царівни», «Людини» була жінкою-інтелігенткою з європейським мисленням. Тонка творча особистість, мрійниця, смілива і ніжна жінка, яка вміла любити по-справжньому, писати про сильних духом жінок і любов до рідної землі.

    Із книг, представлених на виставці, постає живий образ письменниці, її думки, прагнення та творчі поривання.  

ЖОРСТОКА ПРАВДА ЖОРСТОКОГО ЧАСУ

 

   Проходить час, і, здається, він повинен був залікувати рани. Але ці рани на серці України кровоточать дотепер, не даючи забути одну з найтрагічніших сторінок історії нашої Батьківщини.  Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.  До 90-х роковин цієї трагедії працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки облаштували  виставку меморіал «Горить свіча, і пам’ять полум’ям  тремтить», та переглянути ролик  «Запали свічку пам'яті — поділись теплом з захисником».  Вшановуючи пам’ять невинних жертв Голодомору, кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. І нехай подібна біда на нашій  землі ніколи не повториться знову.