ПРАВОВА ДОПОМОГА В РЕЖИМІ SKYPE-ЗВ’ЯЗКУ

 

26 лютого  жителі  сіл  Гречанівка та Веприк  отримали юридичну консультацію від  фахівця  Гадяцького бюро правової допомоги Анни Журби в режимі скайп-зв’язку на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Гречанівської та Веприцької сільських бібліотек.

Громади сіл звернулись за допомогою по питаннях  цивільного, земельного, житлового та фінансового права.

 

                                                   В НОГУ З ЧАСОМ

        В Інтернет-центрі Гадяцької публічної бібліотеки ім.Лесі Українки продовжує діяти Школа основ комп’ютерної грамотності, де всі бажаючі мають можливість  освоїти навички роботи з персональним комп’ютером .

     Заняття проходять колективно та індивідуально.

Шановні гадячани! Якщо ви хочете освоїти комп’ютер – тоді вам до нас!

 

 

ЗУСТРІЧ У ПРАВОВОМУ КІНОЗАЛІ

 

23 лютого до Правового кінозалу «Закон і молодь», що діє на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, завітали студенти ДНЗ «Гадяцьке ВПАУ» та фахівці  Гадяцького РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області. Для гостей був проведений правовий орієнтир «Жити у правовому полі», де учасники  дізналися про свої права, обов’язки та відповідальність згідно чинного законодавства України, адже дуже часто наші повсякденні вчинки мають правові наслідки. Молодь проявила свої знання у правовій вікторині «Чи знаєш ти свої права?» , а також відповіла на різні питання з правознавства. Присутнім було цікаво продовжувати  прислів’я, грати  в «Павутинку» та просто спілкуватись.

 Захід пройшов цікаво, змістовно, а головне, засвідчив небайдужість нашої молоді до питань правової обізнаності, формування правової свідомості і правомірної поведінки.  

На завершення зустрічі гості виявили бажання знову відвідати  Правовий кінозал для обговорення актуальних тем сьогодення. 

 

МОВА – ТАЛІСМАН ЛЮДИНИ, НАЦІЇ

До Міжнародного дня рідної мови  працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки  підготували  та презентували користувачам буклет «МОВА – ТАЛІСМАН ЛЮДИНИ, НАЦІЇ» 

 

МОВА РОЗУМУ – МОВА ДУШІ

 

 

 

       Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Кожен народ відбувся тоді, коли усвідомив себе у рідному слові.

    21 лютого весь світ відзначає День рідної мови. Тож саме в цей день, незважаючи на вимушені умови сьогодення, юнацький народознавчий клуб «Берегиня», що діє при Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки продовжує свою роботу в онлайн режимі і пропонує пройти віртуальні мовознавчі перегони «Українську мову знай – гарно й чемно розмовляй».

Отже, запрошуйте друзів, і вперед. Бажаємо успіху.

 

    .<iframe src="https://learningapps.org/watch?v=pusiet9x321" style="border:0px;width:100%;height:500px" allowfullscreen="true" webkitallowfullscreen="true" mozallowfullscreen="true"></iframe>

                                                                   ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

На знак вшанування 150-літнього ювілею Лесі Українки Гадяцька публічна бібліотека, що з гордістю носить славне ім’я Великої Українки, пропонує вашій увазі прес-марафон «Стежки і зустрічі Лесі Українки. Декілька штрихів до теми» (за публікаціями Галини Дейни). (Продовження)

ПРЕЛЮДІЯ НАДІ ПСЛОМ

Тут була ріка її надії з лагідними водами попід схилом, до яких чолом припадає лист і в’яне золотом. А від дороги графа Ламздорфа так гаряче котиться окраєць гадяцького літа, гортає сувій стежки аж до хутора нотаріуса Павла Стоянова.

У кімнатах Косачів через кольорове скло заокруглених вікон промінно тремтить гра антибарв. Це справляє враження чогось казкового. Але Ларисі Петрівні більше по-добається великий балкон, на якому так несхибно вивела лінію різьби вправна рука якогось майстра. А легенький потяг вітру з-понад Псла населиєсь утомлене сопрано. Так багато гостей прибуло цього сезону до Косачів. І в неї геть іржавіє перо...

До Зеленого Гаю приїжджали знайомі Косачів зі Львова, Києва, Полтави. Ось лише кілька прізвищ із короткими супроводжуючими рядками: Фотій: Красицький — український: художник-реаліст, учень І.Рєпіна, що разом з Лесею Українкою співпрацювали в журналі «Шершень» — єдиному на той час українському полі-тичному журналі соціалістичної орієнтації; Єлисей Тригубов — член київської «Громади», учитель колегії Павла Галагана, свояк Івана Франка; Карташевські — відома родина з Волині, з якою дружили Косачі (а ще раніше Т. Шевченко відвідував цю сім’ю в Петербурзі. Леонід Жебуньов — літератор, активний революціонер- народник, який був висланий до Сибіру. Згодом співробітничав у часописі «Рідний край». Ці короткі пояснення мають неабияку вагу як біографічний факт до життєпису Лесі Українки та її оточення.

В різні роки в Зеленому Гаю побували Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник та Микола Лисенко. Тут можна було як приємно відпочити, так і серйозно попрацювати. Художник ще на світанку перед дощем відправлявся малювати етюди над сагами Псла, коли вода ставала темно- темно-синьою. І йому вдалося змалювати там декілька прекрасних пейзажів. Музикант відокремлювався біля рояля. «Хто йшов рибалити на Пслі або купатися і брати сонячні купелі десь на березі», — пригадувала у своїх спогадах Ізидора Косач-Борисова.

Під вечір будинок оживав. Молоді люди тримались просто, розповідали багато цікавого. Фотій Красицький мав оригінальні погляди на мистецтво і часто гаряче сперечався на різні теми. На той час був відомий як художник багатством кольорової палітри. А в одній з приватних збірок світлиною зберігався його пейзаж «Хутір. Хатки на річці Пслі». Але саме на Гадяччині в 1904 році його талант спалахнув блискучим проявом високого мистецького рівня в портреті Лесі Українки. Сестри поетеси стверджували: «Тоді ще, як портрет малював Фотій Степанович у Зеленому Гаю, його бачили всі: родина й знайомі, що тоді там були. І всім він подобався, бо дійсно це дуже вдалий портрет». Пізніше ро-бить цей висновок і Іван Труш з першої виставки українського малярства Салону Лятура у Львові: «З виставлених портретів д.Красицького визначався на нашій виставці найбільше портрет Лесі Українки, мальований у пленері (в повнім світлі, надворі). Постава, вираз — просто знамениті!»

Як пливти на човні від греблі та великих млинів вниз по Пслу, то будинок Зеленого Гаю виглядає ясною казкою з-поміж рясних дубів. Лариса Петрівна любила правити човном по тихій ріці.

А стернувати за кермом

Ви не стомились,панно Лесю?

Тоді брат Михайло змайстрував вітрило з купленої на ярмарку великої селянської скатертини. А коли гуляв вітер наді Пслом, Леся з Михайлом плавали під вітрилом, і здавалося, що то з легенди випливала на широкі води Либідь з братом, яку благословляло небо високим сузір’ям Ліри.

В 1902 році до Гадяча завітав зі своїм хором Микола Лисенко. Особливо раділа цьому Лариса Косач, що гадячанам доведеться почути рідну пісню в майстерному виконанні такого прекрасного хору. Після бурхливих овацій концерту в міському театрі Лариса Петрівна на знак високого пошанування влаштувала для хору під осяйним вінком зір прогулянки на човнах по ріці. Місячної ночі зі співом човни підпливали до Зеленого Гаю і під загальний веселий настрій флотилією направлялись униз по Пслу. Хорові обробки народних пісень падали на хвилі відголосками, перелітали через води поетичною мрією. Ніч виловлювала шовковим неводом яснозлотії зорі у ріці, а десь по горі полохливо блу-кало безмежжя. І завмирало серце Зеленого Гаю від цієї літургійної баркароли.

Тут зупинилась мить

великого життя,

Яку ніхто не в силі

повторити.

Г.Дейна , 2006 р.

ПРАВОВА ДОПОМОГА В РЕЖИМІ SKYPE-ЗВ’ЯЗКУ

 

                        17 лютого  спеціаліст  Гадяцького бюро правової допомоги Анна Журба  надала  юридичну допомогу жителям сіл Осняги та Харківці  в режимі скайп-зв’язку на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Оснягівської та Харківецької сільських бібліотек.

      Громади сіл звернулись за допомогою по  питаннях земельного, житлового та сімейного права.

 

     

У ЇХНІХ СЕРЦЯХ ЖИЛА УКРАЇНА

 

                                       

     Щорічно, 20 лютого, по всій Україні відзначається День Героїв Небесної Сотні. У знак вшанування Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки пропонує переглянути патріотичний відео кадр «До них прилетять журавлі».  

     Сотня історій, сотня людських життів, сотня нових зірочок на українському небосхилі, сотня героїв! І сьогодні ми згадуємо всіх, бо не маємо права забувати!

 

І знову лютий... Але про який холод може йти мова, коли обличчя усміхнені, комірці прикрашають сердечка-символи, а в поштовій скринці ви знаходите довгоочікуване зізнання в коханні? 14 лютого весь світ святкує День Св. Валентина.

 Працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки організували та провела святкову акцію «День відкритих сердець».

Той хто завітав у цей день до бібліотеки, отримав у подарунок сердечка-привітання, беручи учась у флешкреативі «Бібліовалентинка». Листівочку відвідувачі виготовляли власноруч, тому у кожне сердечко вклали частинку любові.  Бібліотекарі і читачі обмінювалися теплими вітаннями.

ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА ОНЛАЙН

 

 

12 лютого жителі сіл Лисівка та Книшівка отримали юридичну допомогу від фахівця відділу «Гадяцьке бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання БВПД  Анни Журби в режимі скайп-зв’язку на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Лисівської та Книшівської сільських бібліотек. Консультація відбувалась  по різних питаннях: переоформлення спадкового майна, купівля-продаж майна, пільгове оподаткування, страховий стаж тощо.

МАЙСТЕР-КЛАС ДО ДНЯ ЗАКОХАНИХ

 

День Cвятого Валентина – свято закоханих – відзначається 14 лютого в Європі з XIII століття, в США – з 1777 року, у нас – з початку 1990-х років.

Це – день,  коли всі люди хочуть повідомити своїм коханим, рідним, близьким про свої почуття. Невід’ємною  традицією свята є дарування один одному листівки-валентинки, милих  сюрпризів  і зізнання  в любові всім оточуючим.

  З цієї нагоди в Гадяцькій публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбувся майстер-клас по виготовленню валентинок «Подаруй часточку любові». Працівники книгозбірні  розповіли учасникам про традиції та особливості святкування Дня святого Валентина в різних країнах та запропонували проявити свою фантазію і створити валентинки власноруч. Юні користувачі Інтернет-центру старанно виготовляли листівки у вигляді сердець, оздоблюючи їх різними елементами з кольорового паперу. В результаті були створені оригінальні презенти, які приємно не лише дарувати, але й отримувати в подарунок.

 

11 лютого працівники  Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки взяли участь у вебінарі «Створення  привабливого інтерактивного простору бібліотеки  за допомогою сучасних інформаційних технологій», який проводила ВГО Українська бібліотечна асоціація на онлайн-платформі  Zoom.

                                                    ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

На знак вшанування 150-літнього ювілею Лесі Українки Гадяцька публічна бібліотека, що з гордістю носить славне ім’я Великої Українки, пропонує вашій увазі прес-марафон «Стежки і зустрічі Лесі Українки. Декілька штрихів до теми» (за публікаціями Галини Дейни). (Продовження)

«БЛАКИТНА ТРОЯНДА»

Як тільки за край небо сідало гаряче полтавське сонце і від дубових крон у Зеленому Гаю серпанковими тінями падав на землю вечір — Лариса Петрівна любила виходити на веранду. Прямо до будинку підступало лісове урочище в перемішку з садком, а внизу поміж берегами дихали прохолодою води Псла.

Тоді захід сонця був для неї початком ноктюрна без звуків. У такі хвилини жила святим відчуттям музики. А потім приходила ніч з місяцем, тишею і зорепадом...

У Лесі вроджена тендітність, барва очей і волосся від батька, лише в спадок передалась єдина чітко виражена Драгоманівська риса — це надзвичайне обдарування до вивчення мов. Струнка постать додавала зросту, а втома — поважності. Хворобливо бліде обличчя оживляли лише очі.

Мала від природи віщий розум і силу слова. А ще була напрочуд делікатна в поводженні з людьми, відзначалася великою жіночністю. Як і кожна жінка, мала свої вподобання. Віддавала перевагу темним сукням, отороченим прозорими старовинними мережками, і любила одягати гарні блузи. Намагалась ходити рівно, опираючись на палицю. Іноді в кімнаті перебувала в напівлежачому стані, виглядала втомленою. Тоді підсуне до ліжка стілець, покладе на нього книги, замислиться...

Інтер’єр кімнати: два стільці, простенький столик, тверда канапа-ліжко, піаніно, багато-багато книжок. Серед книг працювала, відпочивала, вітала гостей. Уникала розмов про своє самопочуття. То було в неї .суто внутрішнє і належало тільки їй. Жила не лише в колі своїх поезій, часто імпровізувала музику до власних віршів, творила «Сім струн», свою сюїту із слів. Адже недарма брала студії техніки гри на фортепіано в Ольги О’Коннор, відомої в Києві неабияким музичним талантом і високою наукою співу.

Того літа до Гадяча приїхала донька Миколи Віталійовича Лисенка, часто виконувала романси на слова Дніпрової Чайки, Гейне, Олеся. А цього вечора несподівано заспівала романс Лисенка «Смутна провесна». То був власний переклад Лесі Українки з Ади Негрі, що був за вишуканою досконалістю вартий кращих оригіналів. Лариса Петрівна навіть не знала, що цю річ покладено на ноти. В ту хвилину палала виразом щастя. Нараз у високому пориві душі почала говорити віршами Ади Негрі чистою італійською мовою. То був подих глибоких думок, що рвалися на волю. Що сталося в той вечір? Здавалося, дух італійського. Відродження зійшов до гадяцького гаю і зібрав у цій кімнаті кращі скарби світу.

Так Леся завжди залишалася вірною собі: в широких наукових лекціях, в італійських перекладах і у власних поетичних рядках. '

Стала серед Зеленого Гаю «Блакитною трояндою», що мала мудрі, ясні і глибокі ідеї, гідні Великого філософа і мудреця.

Г. Дейна

 

                                        ЧЕРГОВА  ЮРИДИЧНА ДОПОМОГА

     5  лютого на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Великобудищанської та  Середняківської сільських бібліотек пройшов черговий сеанс сайп-спілкування. Начальник відділу «Гадяцьке бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання БВПД Ірина Калініченко надала юридичну допомогу жителям  громад   з  питань земельного, договірного, пенсійного права.

       Після надання  консультацій Ірина Вікторівна провела з учасниками скайп-спілкування бесіду  про зміни в земельному законодавстві, щодо  продажу землі  сільськогосподарського призначення.