29-30
вересня роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у
Бабиному Яру (29–30 вересня 1941 року).
Бабин
Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених,
розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми,
червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів,
“саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної
лікарні імені Павлова.
Трагедія стала символом
“Голокосту від куль” і нацистської політики масового знищення людей.
Масові розстріли в
Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до
Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації
Києва.
Найтрагічнішими
стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В
німецьких донесеннях цю операцію назвали “гросакцією” (“велика акція”, від нім.
Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення
Хрещатика 24 вересня.
Нацистська
операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних
акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої
більші чи менші “бабині яри” – місця нацистських розстрілів євреїв та інших
жертв.
Голокост
– важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами
злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх
як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.