ЗНАКОВА ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ УКРАЇН

 

      Під такою назвою  до 130-річчя від дня народження видатного уродженця нашої громади – військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Миколайовича Крата працівники Гадяцької  публічної  бібліотеки  імені Лесі Українки  облаштувавши  книжковий перегляд.  Для кращого ознайомлення  з біографією життя видатного уродженця  нашого краю запрошуємо  до нашої бібліотеки.

ПАМ’ЯТАЄМО ІСТОРІЮ

 

   

   По всій країні у вікнах запалюються свічки пам’яті на знак вшанування невинних жертв страшних голодних років.   

    Щороку, в четверту суботу листопада, в Україні, відзначають День пам’ яті жертв Голодомору,  який цьогоріч припадає на 26 листопада.

   Працівники КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували меморіальну викладку «Сповідаю жалобу сумну»

  Страшна правда закарбувалася в пам’яті людей та збереглась в архівних документах.

Це та страшна історія нашого краю, яку має знати кожен!

СТОП НАСИЛЬСТВУ!

 

 

                                             

  25 листопада Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства над жінками.  Насильство не завжди можна побачити, бо воно ретельно приховане «пасивними жертвами» від сторонніх очей за страхом і відчуттям провини.  Воно завжди є одним з наслідків гендерної дискримінації.

     Але! Жінки не повинні мовчати! Треба звертатися за правовою, медичною, соціально-психологічною допомогою. Терпіти насилля не можна!Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, - вселити в них надію, що вихід є.

  Працівники КЗ «Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки підключились до всесвітньої акції «16 Днів проти гендерного насильства», підготувавши  інформаційний відео протест « Я хочу жити в світі без насильства!».  

 

КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

 

Біографічна довідка

З нагоди 130-річчя від дня народження видатного уродженця нашої громади – військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Миколайовича Крата, фахівці Гадяцької  публічної  бібліотеки  імені Лесі Українки підготували  біографічну довідку.

Михайло Миколайович Крат  походить з української старшини гадяцького полку. Предки його були бунчуковими та значковими товаришами, а один із предків був сотником.

 Михайло Миколайович Крат народився 6 серпня 1892 року в Гадячі у родині військовослужбовця.  Син продовжив батьків шлях, одержавши військову освіту в Сумському і Петербурзькому кадетських корпусах. У Першу світову війну Михайло воював у складі 93-го піхотного Іркутського полку, зазнавши чотирьох поранень та зрісши по службі за 2 роки від підпоручика до полковника.

     В українському війську з 1917 року, заступник начальника оперативного відділу Київського військового округу, член українського генерального військового штабу, заступник командира Запорізької дивізії, командир 8-го Чорноморського полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії, на більшовицькому і денікінському фронтах. Генерал Крат на чолі 8-го піхотного Чорноморського полку розгромив на Поділлі денікінський полк і захопив у полон 600 московських вояків. З квітня 1918 року – помічник Гадяцької земської управи. З 16 січня 1919 року – начальник Республіканської дивізії Дієвої Армії УНР.

      Влітку і восени 1920 року — заступник командира Окремого кінно-гірського дивізіону О. Алмазова в боях на більшовицькому фронті. У листопаді був інтернований у Польщі й у складі дивізіону перебував у таборі на Лобзові (передмістя Кракова) та в с.Броновицях.  Разом з інтернованою армії УНР генерал Крат перебував у Польщі аж до вибуху Другої світової війни. У Другій світовій війні –  командир 1-ї дивізії УНА, яка здалася в полон британській армії на півдні Австрії та Балканах, від 1945 до 1948 року – у таборі військовополонених в Італії. Завдяки його зусиллям у таборі діяли українські культурно-освітні заклади: театр, гімназія, хор, художні майстерні, а також спортивний клуб. 1950 року українським воякам дозволено покинути табори, Михайло Крат став автором мемуарів, з генералом О. Вишнівським видали історію 3-ї Залізної дивізії УНР. Звільнившись із полону, впродовж 1948–1950 рр. він працював бухгалтером Генерального Церковного Управління у Великобританії, а в грудні 1951 року перебрався до США. Мешкав у Детройті, де до 1959 року працював на фабриці. Був одним із директорів кредитної спілки «Самопоміч», активним членом парафіяльної ради української парафії св. Покрови, брав жваву участь у громадському житті, займався літературною та видавничою діяльністю.

Михайло Крат був удостоєний численних нагород : нагороди Королівства Сербія – Ордена Зірки Карагеоргія ІV-го ступеня з мечами, та нагород Української Народної Республіки – Залізного Хреста «За Зимовий похід і бої», Хреста Симона Петлюри, Воєнного хреста УНР, польським орденом «Віртуті мілітарі».

Михайло Миколайович Крат помер 8 серпня 1979 року  в Детройті, похований на українському православному цвинтарі святого Андрія в Саут-Браунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Як писав Святіший Патріарх Мстислав, він «на протязі всього свого життя був відданим і офірним сином Української Православної Церкви».  Любив Україну і не любив вислову «визвольні змагання», надаючи перевагу слову «боротьба». Михайло Крат казав, що змагання притаманні спорту, а в боротьбі ллється кров і жертвується молоде життя за велику, світлу ідею – за волю України. А ще він із гіркотою відзначав, що «зрештою навіть найближчі мені мало знають про моє минуле».  Ось тому Михайло Крат залишив спогади про своє життя – про події, які сам пережив, які згодом були  упорядковані та підготовані до друку дочкою – Ніною Крат -Черняк та онукою – Ганею Черняк  вже під Добрим доповненням до спогадів і статей генерала є опінії і посмертні згадки його сучасників, які зустрічалися з ним у воєнних обставинах, в британському полоні, чи на еміграції.

Книга «Козацькому роду нема переводу» зацікавить як дослідників  новітньої історії України так і всіх небайдужих до особи нашого земляка, генерала  Михайла Крата. Більш докладно з цим виданням можна ознайомитися у стінах нашої книгозбірні.

 

ВІЛЬНІ ТВОРЯТЬ МАЙБУТНЄ

 

                           21 листопада, українці відзначають одне зі знакових свят в історії України – День Гідності та Свободи. Саме 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію, викликала обурення українців.

    Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували фотоспогад «Палаюча зима: боротьба України за свободу».

     Але варто також пам’ятати, що обраний українським народом шлях хоч і важкий, але незворотний – події, які почалися біля монументу Незалежності ввечері 21 листопада 2013 року тривають і досі. Гідність не можна купити за жодні гроші. Вона або є, або її нема. І українці довели, що вона в них Є. Свободу ж треба виборювати, а виборовши – відстоювати.

Про це свідчить історія.

 І не тільки українська.

 

17 листопада на базі КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» вкотре відбувся тренінг з української мови для ВПО та жителів громади.

БЕЗЦІННИЙ ПОДАРУНОК

 

                              

        Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки надзвичайно пощастило. Вона отримала безцінний подарунок - екземпляр ХІІ-го тому 1917 рік репринтного видання «Газета Гадяцького земства, 1906 – 1919 рр.», яка виходила у місті Гадяч Гадяцького повіту Полтавської губернії з 01 січня 1906 - до грудня 1918 року і з вересня до листопада 1919 року.

08 травня 1917 року редакторкою газети призначена українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка), яка була авторкою більшості статей.

       Історія Гадяцької книгозбірні тісно пов’язана з родиною Драгоманових, зокрема, Оленою Пчілкою, яка опікувалася поповненням фондів бібліотеки новими надходженнями. Це видання знайде почесне місце в книжковому фонді бібліотеки та свого читача, що цікавляться історією Гадяцького краю.

      Безмежно дякуємо головному редактору, Голові громадської спілки «Українська культурна спадщина», директору Центру вивчення сімейної історії «Метрика» Олексію Новікову за безцінний подарунок.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МЕНЕ

 

          Толерантність – це  спосіб жити у світі різних людей та ідей, виявляти свою точку зору, але при цьому адекватно сприймати думки інших людей, не порушуючи їх права та свободу.  Водночас  толерантність – це не якісь вчинки, поблажливість чи потурання, це – здатність сприймати без агресії інший спосіб життя, поведінку, інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин, співпраці та компромісу.

           З нагоди відзначення Міжнародного дня толерантності, яке щорічно відзначається 16 листопада, фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували та запропонували молоді анкетування «Толерантність – як мистецтво співжиття».

ПРАВОВА ДОПОМОГА В БІБЛІОТЕЦІ

 

                                  

     16 листопада 2022 року  на базі Інтернет-центру Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Бобрицької та Хитцівської сільських бібліотек  відбулося чергове скайп-спілкування.

      Завідувач сектору  Гадяцького бюро правової допомоги Ірина  Калініченко  надала кваліфіковану допомогу жителям громад по питаннях: спадкового, житлового та сімейного законодавства.

 15 листопада до КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» завітали підоблікові Миргородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області на бесіду літературного краєзнавства «Григорій Сковорода – мандрівний учитель життя», в рамках відзначення 300-річчя із дня народження філософа.

17Олена Руденко, Ілона Бакало та ще 15

 

10 листопада на базі КЗ "Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки" продовжуються курси української мови для внутрішньо переміщених осіб та жителів громади.

Жовтневий випуск щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник» доступний для читання

 

 

Вже два роки поспіль  Регіональний центр щ надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області  продовжує випуск електронної версії юридично-просвітницького видання «Правовий вісник». У  черговому випуску газети про найцікавіші новини із життя системи БПД Полтавщини, новації чинного законодавства, новини від партнерів та найактуальніші юридичні коментарі.

У жовтні  правники України відзначають своє професійне свято - День юриста.  Юристи системи БПД, які вони, чим живуть, надихаються та що для  них професія юриста про це читайте у  новому випуску видання.

Наразі в  Україні триває воєнний стан. Проте для фахівців системи БПД це не перепона, а навпаки нові виклики та шляхи до удосконалення роботи. Як фахівці системи БПД працюють з внутрішньопереміщеними особами, як надають правову допомогу військовослужбовцям, як консультують та захищають права громадян у сфері земельних прав  про це читайте у юридично-просвітницькій газеті.  

Враховуючи те, що наразі Полтавщина є однією із  тилових областей,  в якій знайшли прихисток понад 200 000   переселенців.  Збільшення кількості населення в області призводить до вирішення їх правових потреб. Задля ефективної роботи у даному напрямі системи БПД Полтавщини об’єднала  свої зусилля з благодійним фондом «Горєніє» та уклала відповідний Меморандум про співпрацю. Про нових партнерів та ключові напрями взаємодії  читайте у жовтневому випуску видання.

Про порядок формування вимог найманих працівників на виробничому та територіальному рівнях   розповідає очільниця відділення Національної служби посередництва та  примирення у Полтавській області Оксана Атаманюк. 

Як змінилися зарплати в Полтавській області у воєнний час  розповідають наші партнери – представники  Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

У рубриці «Інтерв’ю з експертом» представники Головного управління ДПС у Полтавській області  інформують про те,  чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування  автомобіль, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, але право власності залишилось?

Про особливості надання медичної допомоги та забезпечення ліками внутрішньопереміщених осіб читайте у  жовтневому випуску видання.

  У  рубриці «Життя ОТГ» читайте чим живе, як працює Великорублівська громада. Про це розповідає її очільник В’ячеслав Олійник

У рубриці «Людина права» своїм досвідом роботи у системі БПД ділиться фахівчиня Лохвицького бюро правової допомоги Світлана Даниленко  

  Про найцікавіші роз’яснення правового характеру дізнавайтеся з постійних рубриках видання: сторінка адвокат консультує, фахівці системи БПД консультують та консультації «WIKILEGALAID».

У кожному номері видання читачі мають можливість ознайомитися із зразками документів, прикладами успішної практики системи БПД. З випуском щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник» можна ознайомитися тут.

Приємного читання!