КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ
Біографічна довідка
З нагоди 130-річчя від дня народження видатного уродженця нашої громади –
військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР Михайла
Миколайовича Крата, фахівці Гадяцької
публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували біографічну довідку.
Михайло Миколайович Крат походить з української старшини гадяцького
полку. Предки його були бунчуковими та значковими товаришами, а один із предків
був сотником.
Михайло Миколайович Крат народився 6 серпня
1892 року в Гадячі у родині військовослужбовця. Син продовжив батьків шлях, одержавши
військову освіту в Сумському і Петербурзькому кадетських корпусах. У Першу світову війну Михайло воював у складі 93-го піхотного
Іркутського полку, зазнавши чотирьох поранень та зрісши по службі за 2 роки від
підпоручика до полковника.
В українському війську з 1917
року, заступник начальника оперативного відділу Київського військового округу, член українського генерального військового штабу, заступник командира Запорізької дивізії, командир 8-го
Чорноморського полку 3-ї Залізної стрілецької дивізії,
на більшовицькому і денікінському фронтах. Генерал Крат на чолі 8-го піхотного Чорноморського
полку розгромив на Поділлі денікінський полк і захопив у полон 600 московських
вояків. З квітня 1918 року – помічник Гадяцької земської управи. З
16 січня 1919 року – начальник Республіканської дивізії Дієвої Армії УНР.
Влітку і
восени 1920 року — заступник командира Окремого кінно-гірського дивізіону
О. Алмазова в боях на більшовицькому фронті. У листопаді був інтернований у
Польщі й у складі дивізіону перебував у таборі на Лобзові (передмістя Кракова)
та в с.Броновицях. Разом з інтернованою армії УНР генерал Крат перебував
у Польщі аж до вибуху Другої світової війни. У Другій світовій війні
– командир 1-ї дивізії УНА, яка здалася
в полон британській армії на півдні Австрії та Балканах, від 1945 до 1948 року
– у таборі військовополонених в Італії. Завдяки його зусиллям у таборі діяли
українські культурно-освітні заклади: театр, гімназія, хор, художні майстерні,
а також спортивний клуб. 1950 року українським воякам дозволено покинути
табори, Михайло Крат став автором мемуарів, з генералом О. Вишнівським видали
історію 3-ї Залізної дивізії УНР. Звільнившись із полону, впродовж
1948–1950 рр. він працював бухгалтером Генерального Церковного Управління у
Великобританії, а в грудні 1951 року перебрався до США. Мешкав у Детройті, де
до 1959 року працював на фабриці. Був одним із директорів кредитної спілки «Самопоміч»,
активним членом парафіяльної ради української парафії св. Покрови, брав жваву
участь у громадському житті, займався літературною та видавничою діяльністю.
Михайло Крат
був удостоєний численних нагород : нагороди Королівства Сербія – Ордена Зірки
Карагеоргія ІV-го ступеня з мечами, та нагород Української Народної Республіки
– Залізного Хреста «За Зимовий похід і бої», Хреста Симона Петлюри, Воєнного
хреста УНР, польським орденом «Віртуті мілітарі».
Михайло
Миколайович Крат помер 8 серпня 1979 року в Детройті, похований на
українському православному цвинтарі святого Андрія в Саут-Браунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.
Як писав
Святіший Патріарх Мстислав, він «на протязі всього свого життя був відданим і
офірним сином Української Православної Церкви».
Любив Україну і не любив вислову «визвольні змагання», надаючи перевагу
слову «боротьба». Михайло Крат казав, що змагання притаманні спорту, а в
боротьбі ллється кров і жертвується молоде життя за велику, світлу ідею – за
волю України. А ще він із гіркотою відзначав, що «зрештою навіть найближчі мені
мало знають про моє минуле». Ось тому
Михайло Крат залишив спогади про своє життя – про події, які сам пережив, які згодом
були упорядковані та підготовані до
друку дочкою – Ніною Крат -Черняк та онукою – Ганею Черняк вже під Добрим доповненням до спогадів і
статей генерала є опінії і посмертні згадки його сучасників, які зустрічалися з
ним у воєнних обставинах, в британському полоні, чи на еміграції.
Книга «Козацькому
роду нема переводу» зацікавить як дослідників новітньої історії України так і всіх
небайдужих до особи нашого земляка, генерала
Михайла Крата. Більш докладно з цим виданням можна ознайомитися у стінах
нашої книгозбірні.