Так повелося, що завжди, коли нам добре і коли невдача, ми вдягаємо те, що для нас більше, ніж просто одяг, - наші вишиванки. Вишиванку творять з любов'ю, вкладаючи у кожен візерунок щирі думки і душу.
Починаючи з 1994 року, в Україні 18 травня є Днем скорботи і
пам'яті жертв депортації кримських татар, а з 2016 року – День пам'яті жертв
геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України
від 12 листопада 2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу». Цьогоріч виповнюється 80 років із
часу депортації кримських татар.
З
нагоди скорботної пам’ятної дати працівники Гадяцької книгозбірні імені Лесі Українки підготували віртуальний
часопис «Кримські татари: біль душі народу».
До Міжнародного дня сім’ї та
Всесвітнього дня вишиванки у Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки відбулося
чергове засідання клубу «Панянка +» - мистецька майстерня «Весь світ на
тонесенькій ниточці, оберіг моєї родини».
Із
давніх часів родина відігрівала надзвичайну роль у суспільстві, це найбільша
цінність у житті, джерело життєдайної енергії, надія на щасливе майбутнє. Надто
зналися на цій сфері українки, чиїм основним заняттям було берегти дім, сім’ю,
рід – маленький мікрокосмос, із якого чоловіків завжди виривали небезпечні справи
бурхливого зовнішнього світу. Вишита
дбайливими руками коханої сорочка оберігала чоловіка від негараздів і
зігрівала теплом домашнього вогнища.
Зараз ми звикли бачити
наших урядовців у вишиванці під піджак. Але вперше на фото зафіксована
вишиванка під європейський костюм Михайла Драгоманова. Ця світлина була знята в
Женеві, де Драгоманов був на той час політемігрантом. Тоді,
щоб підкреслити належність до традиційної культури, студенти почали одягати
вишиванки. Наприклад, на прем’єру «Різдвяної ночі», чи відкриття пам’ятника Котляревському. І якщо селянки
на ярмарках і в місті ходили в такому одязі вулицями — це було звично. А коли
інтелігенція вдягає такий одяг — це небезпечно. «Вишиванка — це річ політична».
Якщо крій народної
вишиванки переробляють під європейський одяг, то можна і використовувати
традиційні орнаменти в сучасному європейському одязі. І от Олена Пчілка вперше
як науковиця звертається до українського орнаменту. Її думка, висловлена понад 100 років тому,
залишається актуальною і досі: «Потреба в таких зразках, чисто народних
українських — велика, бо й зразки вишивок, так само, як твори народного слова,
можуть псуватися, калічитись… Бажано, щоб наші вишиванки зоставалися при своїй
давній, властивій їм, красі».
Нині багато військових одягають вишиті сорочки
й вважають,
що це є своєрідна вишита
броня і захист. Вишиванка стала символом, який об’єднує дуже різних українців за політичними,
релігійними поглядами, за мовною ознакою. Саме тому вона є сучасною зброєю
проти ворога. Дуже важливо усвідомлено носити вишиту сорочку, адже значення
вишиванки є дуже глибоким. Вона
є символом української нескореності, свободи, солідарності з українцями
іноземців, які цього дня також одягають вишиті сорочки.
Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою
душу, а українські воїни одягатимуть їх — Україна непереможна! Ця думка об’єднала всіх присутніх на заході.
В українському
літературному процесі XIX-го століття належить одне з найпочесніших місць
нашому земляку, уродженцю Миргородщини – Панасу Мирному (Панасу Яковичу
Рудченку)
Фахівці КЗ «Гадяцька
публічна бібліотека імені Лесі Українки», до 175-ти річчя від дня народженя,
яке відзначається 13 травня цього року, підготували віртуальну виставку «Панас
Мирний. Мудрий талант».
Розпочавши з
традиційних оповідних жанрів літератури, у зрілий період він створив великі
епічні полотна, які склали цілий етап у розвитку української культури.
Постать Панаса
Мирного захоплює духовною силою і цільністю, непохитністю і постійністю в своїх
переконаннях. Під його пером проза здійснила перехід від "селянської
оповіді" до романів із соціально-психологічним осердям.
Указом Президента України «Про День Європи» від 08.05.2023 № 266/2023 в Україні встановлено День Європи, який відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу.
Це рішення прийнято «усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань».
З нагоди відзначення Дня Європи Гадяцька публічна бібліотека пропонує вашій увазі віртуальну євро-вікторину «Відкрий Європу для себе».
https://wordwall.net/uk/resource/72312563/%d1%8f-%d0%b4%d0%be%d1%81%d0%bb%d1%96%d0%b4%d0%b6%d1%83%d1%8e-%d1%81%d0%b2%d1%96%d1%82/%d0%b2%d1%96%d1%80%d1%82%d1%83%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b0-%d1%94%d0%b2%d1%80%d0%be-%d0%b2%d1%96%d0%ba%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%ba%d1%80%d0%b8%d0%b9-%d1%94%d0%b2%d1%80%d0%be%d0%bf%d1%83-%d0%b4%d0%bb%d1%8f
Європа
подарувала людству різноманіття письменників та книг, що стали шедеврами
світової літератури. До Дня Європи, фахівці КЗ « Гадяцька публічна бібліотека
імені Лесі Українки», пропонують до уваги відвідувачів книжковий бібліогід «Літературні меридіани Європи».
Від
античної класики до бестселерів наших днів, ці книги відкривають читачеві нові
світи і дають поживу для роздумів. Як орієнтуватися в цьому різноманітті жанрів
та імен, що із зарубіжної літератури варто прочитати? Виставка стане
провідником до європейських авторів через книгу, допоможе у цьому непростому виборі.
Розцвітають маки на
весні,
Серед поля, наче
жар горять
Солов'ї співають
жалібні пісні,
Де солдати
міцно-міцно сплять.
З метою вшанування 8 травня – Дня пам'яті та
перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі
Українки облаштували виставку – пам’ять
«Тих днів у пам'яті не стерти і сьогодні».
Наша боротьба триває щоденно від 2014 року, і
ми неодмінно переможемо, бо захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно
обирати майбутнє. Пам’ятаємо тих, хто боровся за Україну у роки Другої світової війни!
Шануємо тих, хто воює за неї сьогодні!
