четвер, 31 липня 2025 р.

ЛЮДИНА НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

 

                                   

  Щороку 30 липня світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році.

  З питань запобігання торгівлі людьми, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки підготували віртуальний правовий щит «Світ без торгівлі людьми: правова освіта для кожного».

  У реаліях сьогодення для України проблема торгівлі людьми стала досить актуальною. Війна цьому сприяє, оскільки багато українців, рятуючи своє життя, виїжджали за кордон, де є велика ймовірність потрапити до рук зловмисників та стати живим товаром у злочинному бізнесі.  Це явище, яке порушує права людини, принижує її честь та гідність. Будьте пильними, щоб не стати жертвою торгівлі людьми!


середа, 30 липня 2025 р.

 

 


ЛІТЕРАТУРНИЙ ФЕНОМЕН ДЖОАН РОУЛІНГ

31 липня виповнюється 60 років Джоан Роулінг – активній громадській діячці, успішній, багатій жінці, популярній письменниці, сценаристці, кінопродюсерці, найбільш відома як авторка серії романів про Гаррі Поттера. 

Крім цього, Роулінг написала кілька книг, пов'язаних зі світом Гаррі Поттера, таких як "Фантастичні звірі і де їх шукати", "Казки барда Бідла" та "Квідич крізь віки". Вона також авторка роману для дорослих "Випадкова вакансія" та серії кримінальних романів, виданих під псевдонімом Роберт Гелбрейт, включаючи "Поклик зозулі" та "Шовкопряд". Важко переоцінити внесок цієї великої жінки в літературну спадщину світу. Будучи найбагатшою жінкою Британії, першим в історії письменником-мільярдером, вона продовжує віддавати всю себе світу та не бажає зупинятися на досягнутому.

Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували інтерактивну поличку «Магічний світ Джоан Роулінг». 

ЗАВІТАЙТЕ ДО НАШОЇ КНИГОЗБІРНІ І ПОРИНАЙТЕ В МАГІЧНИЙ СВІТ  ДЖОАН РОУЛІНГ ЗА КНИГАМИ ПРО ГАРРІ ПОТТЕРА.

 


неділя, 27 липня 2025 р.

СИЛА НЕСКОРЕНИХ

 

                                                           

   З метою   вшанування  пам`яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні,  фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували виставку – сум «Пам’ять про героїв у наших серцях».

  Наш з вами обов’язок пам’ятати про їхній подвиг, нашу історію, тих хто не побоявся взяти в руки зброю і піти боронити рідну землю, коли виникає загроза для нашої України.







субота, 26 липня 2025 р.

 

28 липня - День вшанування пам'яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні у 2025 році!
З гибокою скорботою, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки, схиляють голови в знак пошани... Вічна пам'ять...





четвер, 24 липня 2025 р.

 

               


              АВТОР ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО ФАНТАСТИЧНОГО РОМАНУ

   До 145-річчя українського політичного та державного діяча, прозаїка та драматурга, Володимира Кириловича Винниченка фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували літературний портрет «Творець нової української прози».

   26 липня 1880 року в місті Єлисаветград (сьогодні Кропивницький) у звичайній селянській родині народився Володимир Винниченко. У 7 років його віддали навчатися до народної школи. Згодом вступив до Єлисаветградської чоловічої класичної гімназії, яка була найпрестижнішим навчальним закладом області, навчання там було платне. Однак через брак коштів навчання не закінчив. Пізніше склав екстерном екзамени за середню школу і в 1901 році вступив на юридичний факультет Київського університету.                                                                                       У 1902 р. Винниченко опублікував твір «Сила і краса».                                                 У 1903 році його арештовують і ув’язнюють як члена місцевої Революційної української партії та виключають з унівеситету. Він був ув’язнений у Лук’янівській в’язниці в Києві, звідки йому згодом вдалося втекти. Щоб уникнути ув’язнення Винниченко виїзить за кордон. Жив у Франції, Австрії, Швейцарії, Італії. На певний час приїздив в Україну, але нелегально. У цей період він написав багато творів на соціальні та етичні теми: «Дисгармонія», «Щаблі життя», «Контрасти».       У Парижі він одружується з Розалією Ліфшиць (1911 р.), яка стала не лише його музою, а й вірним другом на все життя. На початку Першої світової війни Винниченко переховувався у Москві, де жив з 1914 до 1917 р. під чужим іменем. Видавав журнал «Промінь». У 1917 році переїхав в Україну, став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, згодом головою першого українського уряду – Генерального Секретаріату. Після повалення гетьмана П. Скоропадського Винниченко був одним з керівників Директорії – нового уряду Української Народної Республіки. У 1918 р. був арештований гетьманськими офіцерами. Звільнений від арешту через протест української громадськості. Він мав інші погляди, ніж більшість в Директорії й уряді, тому виїхав за кордон.                              У 1920 р. Винниченко приїхав в Україну, але 23 вереся 1920 року востаннє залишив її, відмовившись від співробітництва в уряді радянської України.                    Протягом 1924-1928 pp. «Рух» видав «Зібрання творів» В. Винниченка у 23 томах.    У 1930-1932 pp. «Книгоспілка» підготувала до друку «Зібрання творів» письменника у 28 томах. Останні роки письменник жив з дружиною у Франції, в невеликому містечку Мужені, неподалік від Канн, у своїй невеличкій садибі, що була названа «Закуток». У великій матеріальній скруті, і в самотності.                           Роки війни підірвали вже ослаблене здоров’я Винниченка. Після війни письменник відсторонився від політики.                                                                             Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951 у французькому місті Мужен.             Дозволу поверутися в Україну йому не дали, навіть перед смертю.                               Винниченко створив 15 романів, 23 п’єси і понад сотню новел. Ось найпопулярніші з них:                                                                                                             перший український фантастичний роман «Сонячна машина» написаний був у 1922-1924рр. оповідання «Краса і сила», імпресіоністична новела «Момент», «Контрасти», «Голота», «На пристані», «Хто ворог?», «Боротьба», «Мнімий господін», «Промінь сонця», «Талісман», «Студент», драма «Дисгармонія», драма «Базар», драма «Чорна Пантера і Білий Медвідь», роман «Рівновага», роман «Чесність з собою», роман «Записки Кирпатого Мефістофеля» (1918) – показує крах людини, яка повністю піддала себе революційній діяльності й утратила морально-етичні орієнтири нормального буття.

 

 

понеділок, 14 липня 2025 р.

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ💙💛



День української державності святкується 28 липня, у день хрещення Київської Русі. Це свято нагадує про тисячолітню історію української держави, її традиції, боротьбу за незалежність і збереження національної ідентичності. Від Київської Русі до сучасної України – довгий шлях державного становлення та утвердження. На честь тих, хто бере участь у міжнародних миротворчих операціях, підтримуючи спокій і стабільність у гарячих точках 15 липня відзначають День українських миротворців. Наші герої проявили себе у багатьох країнах світу, демонструючи силу духу, відповідальність і професіоналізм.
Ці три події — День Української Державності, День хрещення Київської Русі-України та День українських миротворців об’єднує ключова ідея: боротьба за незалежність, духовність та мир.
З нагоди цих свят фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували історичний калейдоскоп «Хрестом і мечем».
Досвід минулих століть показав, що своя держава - це єдиний спосіб забезпечення фізичного існування і запорука стабільного розвитку та єдності нації. Очевидно, що впродовж усього свого історичного шляху український народ завжди виявляв бажання і чин здобути власну Українську Самостійну Соборну Державу.
Українці століттями виборювали своє право на незалежність – і сьогодні ця боротьба триває.

четвер, 10 липня 2025 р.

 ВИНАХІДНИК, ЩО ЗМІНИВ СВІТ БДЖІЛЬНИЦТВА

Вся пасічницька спільнота України 10 липня 2025 року відзначає 250-річчя від дня народження видатного українського бджоляра, новатора та науковця Петра Івановича ПРОКОПОВИЧА. Його внесок у розвиток бджільництва не лише в Україні, але й у всьому світі є неоціненним і продовжує впливати на сучасні методи пасічникування.







пʼятниця, 4 липня 2025 р.

💻ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЯ ЮРИСТА

 





4 липня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки та Броварківської СБ відбулися онлайн консультації з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громади отримали кваліфіковану юридичну допомогу від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко з питань спадкового, трудового та земельного законодавства.

вівторок, 1 липня 2025 р.

 

               






                          ЗА КНИГАМИ ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ШКІЛЬНОЮ ПРОГРАМОЮ

Користувачі КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» відвідують книгозбірню і знайомляться з творами українських класиків.                                        Знання творів важливе для розуміння української культури, історії та ідентичності, а також для розвитку критичного мислення та розширення світогляду. Українська література відображає унікальний досвід українського народу, його традиції, цінності та проблеми, а також сприяє збереженню мови та культурної спадщини.                                                                                                                            Ось кілька причин, чому варто знати твори українських авторів:

Розуміння історії та культури:                                                                                         

Українська література є дзеркалом історії, вона відображає важливі події, соціальні зміни та менталітет українського народу. Знайомство з творами різних епох допомагає глибше зрозуміти історичний контекст і культурні особливості України.   

Формування національної ідентичності:

Література відіграє важливу роль у формуванні національної самосвідомості, вихованні патріотизму та почуття приналежності до українського народу. Твори українських авторів часто звертаються до тем національної історії, культури та мови, що сприяє формуванню ідентичності.

Розвиток критичного мислення та емпатії:

Читання художньої літератури, зокрема української, сприяє розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей та здатності до емпатії. Знайомство з різними героями, їхніми проблемами та світоглядом допомагає краще зрозуміти людську природу та суспільні явища. 

ПРОВЕДИ ЛІТО ЦІКАВО ТА З КОРИСТЮ!

ЗАВІТАЙ ДО БІБЛІОТЕКИ!