23
листопада Україна та світ вшановують
пам'ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і
1946–1947 років. До цієї дати у Гадяцькій публічній
бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано виставку-реквієм «Холодний подих
згаслої свічі».
Цього року
ми втретє згадуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної війни росії проти України.
Споглядаючи жахливі події голодомору через призму дня сьогоднішнього, переконуємося в тому, що наше минуле (як і майбутнє) за неписаними законами Всесвіту засвідчує свою присутність у теперішньому. Переглядаючи стрічку новин перехоплює подих: зруйновані будинки, нестача продуктів харчування та ліків, перебої з опаленням, водопостачанням і світлом. На екрані, як на полотні – колони танків і військових, обстріляні будинки, розірвані снаряди, вибухи, руїни... Спалах і сполох... загиблі й поранені... На слуху – неоголошена війна, окупація, полон і насування голоду з усіма можливими наслідками… Всі ці події ввірвалися в сьогодення з минулого століття, наче страшний сон. І ворушаться згіркло. І впиваються в душу, немов жала. І будять осиротілі спомини, що пробиваються крізь сітку часу в реальність. Про цю подію нагадує сама осінь, дотліваючи за вікном свічкою скорботи…
Немає коментарів:
Дописати коментар