субота, 28 червня 2025 р.

 


                                           ЛЮДИНА ВСЕОСЯЖНОЇ ДУШІ

 

Похилився поет від безсилля,

Доторкнувся востаннє до струн.

Аж раптово над ним промайнуло

Віковічне: “Не ввесь я умру”.                                                                                                                       

                                         Басараб І.М.

 

1 липня минає 75 років від дня народження Івана Михайловича Басараба, українського літератора, уродженця с. Сари Гадяцького району.                                       

Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували краєзнавче досьє «Звуки рідного краю у словах поета».

Сарський край поніс велику втрату: вже немає серед нас Івана Михайловича Басараба. Втрачено дивовижний талант, невгасимий у крилатому слові. Втрачено працелюба на ниві літературної творчості, що з-поміж буднів високо в небі засвітив свою зорю поезії. Кажуть, що коли людина відходить у засвіти, то бере власний світ, а коли відходять поети – забирають із собою цілий Всесвіт. Це правда. Через своє життя Іван Михайлович проніс заповітне бажання: “До нашого сарського рушника й мені б доткати ниточку тоненьку” і йому пощастило скласти сокровенну оду праотчому краю.

Басараб Іван Михайлович народився 1 липня 1950 р. в с. Сари Миргородського району, Полтавської області. Учитель історії Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ст., поет.        У 1976 р. закінчив історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка. З 1976 року – учитель історії Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ст., з 1979 по 1989 р.р. був директором Ланнівської ЗОШ І-ІІІ ст.                Починаючи зі студентського віку, друкує власні вірші в періодиці. Учасник колективної збірки поезій “Перехрестя” (Полтава, 2007). Автор поетичних збірок “У надвечірньому ключі” (Полтава, 2008), “Зіниці пролісків” (Полтава, 2009), збірки поезій та публіцистики “Між струнами дощу” (Полтава, 2010), збірки публіцистики “Гори-гори ясно!” (Полтава, 2011), “На відстані любові, на відстані сльози” (2020). Член Полтавської спілки літераторів, лауреат обласної премії імені І.П. Котляревського в номінації “Поетичний твір».                                        Нагороди:                                                                                                                            - нагороджений Дипломом переможця конкурсу Всеукраїнського фестивалю «Поетична зима» у 2007 р;

- грамотою Карлівського районного комітету профспілки працівників освіти за активну участь у районному огляді-конкурсі художньої самодіяльності працівників освіти у 2007 р.;

- нагороджений грамотою, учасник проекту «Друзі Полтавського літератора» у 2009 р.;

- грамота районного відділу освіти за участь у конкурсі «У нас одне коріння» в номінації «Мій рід» у 2009 р.

Вийшли друком збірки поезій:                                                                                                                                              колективна збірка «Перехрестя»(2007р), у якій представлені доробки І. Басараба, Г. Вовченко, Д. Штепи та самостійна книга «У надвечірньому ключі».

- 2009 р. - збірка «Зінниці пролісків» ;

- 2010 р. - збірка «Між струнами дощу».

Тематика творчості різна:

-про велику любов батьків до своїх дітей,

-про одвічний борг дітей перед своїми батьками;

-про нездійснені мрії;

-про гіркоту самотності й глибокі розчарування.

Писалися вірші для авторського самовираження, для художнього «оприлюднення» роздумів про сенс життя, про його багатогранність і багатопроблемність.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар