ПАМ'ЯТАЙ ПРО КРУТИ

 

                    

             

     До річниці бою під Крутами фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки»  провели історичну відеогодину «Ніколи не забути цих юних душ нескорений політ» для підоблікових Миргородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації». Присутні переглянули історичне досьє та обговорили паралелі боротьби за незалежність України.

   Знову триває війна з росією, майже щодня на сході країни гинуть українські військові, зведення з фронту стали нашою страшною буденністю.

    В цих умовах трагедія Крут сприймається не як щось далеке з минулого століття, а як майже сучасна історія.

 

                                             ЗИМОВА КАЗКА НА ЗГАДКУ

У КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» було облаштовано різдвяно-новорічну локацію. Бажаючі мали змогу сфотографуватися, отримавши на пам’ ять тематичні фото.                                                                                  

Сподіваємося! Ви отримали максимум позитиву та наповнили своє життя яскравими та незабутніми моментами.

ЖАХЛИВІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

 

                               

  27 січня  Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.  Працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували огляд-реквієм «Свіча Голокосту не згасне» , на якій представлено книги про події Голокосту пов'язані з великими людськими втратами.

  Сьогодні ми разом з усім світом розділяємо біль жахливих подій Голокосту. Водночас на території нашої країни російська федерація веде криваву й цинічну війну, нівелює право українців на життя у своїй державі. Російська пропаганда свідчить про їхню конкретну мету — знищити українців як націю. Але ми, пам’ятаємо про страшні жертви минулого та об’єднали свої зусилля, аби знищити ворога й зупинити страшний геноцид українського народу.

 

ЮРИСТ У БІБЛІОТЕЦІ

24 січня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Краснолуцької та Римарівської сільських бібліотек відбулося скайп-спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко.

 НОВИНКИ, ЯКІ ВЖЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ

Нові, гарні, цікаві та захоплюючі книги вже на полицях Гадяцької ПБ ім. Лесі Українки.
Безмежна вдячність проєкту «Книжкова навала» за те, що наша бібліотека виявилася у списку переможців.
На даний момент книги вже в вільному доступі для наших читачів. Декілька книг наші відвідувачі взяли і насолоджуються! В асортименті є романи, драми, історичні книги, по психології та багато іншого!
Запрошуємо якнайшвидше відвідати бібліотеку і обрати книгу на свій смак! P.S. Не всі книги на фото!

 

ПОЛТАВСЬКА ПІСНЕТВОРКА – МАРУСЯ ЧУРАЙ

Чи були ви на Полтавщині, де степ широкий, де гаї Калинові й тополині, в яких щебечуть солов’ ї? Тут жила Чураївна та співала пісні. Тут стежки, що зостались, де ступала вона… Тут у бурях кувалась українська весна.

23 січня виповнюється 400 років від дня народження легендарної поетеси і співачки Марусі Чурай. В Гадяцькому ліцеї № 1 імені Олени Пчілки фахівцями КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки», організованого народознавчого клубу «Берегиня – об’ єднання учнів-старшокласників за спільними інтересами, було проведено народознавчу годину «Дівчина з легенди» для 8-А, 8-Б класів, педагоги: Шимка І. П. і Аврамко Л. П. Приємною несподіванкою для всіх стало виконання пісні «Сонечко любові» Рудецькою Світланою Олександрівною, вихователем групи продовженого дня. Молодь ознайомилася з біографією та творчістю поетеси поринувши у відео-мандрівку «Легендарна Маруся Чурай», у ті далекі часи, коли в муках народжувалася незалежність української землі, коли серед кривавих битв, тяжкої праці, голоду й нестатків проросла й розквітла пісенна душа.

Від далеких часів козацьких, лине до нас чарівний образ Марусі Чурай, саме вона стала уособленням неповторної краси і української пісні. Донька воїна-патріота, що загинув за Україну, Маруся, своїми піснями надихала борців за волю українського народу. Величезною силою свого кохання, глибиною пережитих страждань, пісенною силою своєї душі вона високо піднесла ідеал української жінки-берегині.

Пам’ ять про легендарну співачку живе у віках, а чудові Марусині пісні лунають по всій Україні.

«ДУША ЛЕТИТЬ У ПОСВІТІ ЕПОХ…»

 

    У 2025 році на державному рівні відзначається  400 років із дня народження  української народної співачки, поетеси Марусі Чурай. У Гадяцькій публічній бібліотеці ім. Лесі Українки облаштовано виставку-присвяту «Голос і душа пісенної України: Маруся Чурай».

    Маруся Чурай  — полтавка, ім’я якої оповите легендами. За переказами, вона була надзвичайно красивою дівчиною та мала чарівний голос, складала пісні майже постійно і з різних приводів, часто навіть у розмові висловлювала думки у віршованій формі. Марусі Чурай приписують авторство багатьох пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Котилися вози з гори»…

    В її піснях вся Україна – країна смутку і краси, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові і чорної зради та довгої, вікової героїчної боротьби. Тому не дивно, що доля дівчини знайшла відображення в творчості митців різних поколінь, ставши однією з драматичних сторінок української історії часів Козаччини.

   Трагічна тема зрадливого кохання знайшла своє відображення у баладах Левка Боровиковського («Чарівниця») та Степана Руданського («Розмай»). Про авторку пісень йдеться в поемі Бориса Олійника «До тієї Чураївни» («Парубоцька балада»), у повісті Валентина Чемериса «Засвіт встали козаченьки», у драматичній поемі Івана Хоменка «Марина Чурай».

     Яскраве втілення образу легендарної дівчини можна побачити в повісті Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала» та українській драматургії: «Маруся Чураївна» Володимира Cамійленка, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького.

   Історичний роман у віршах видатної поетеси XX ст. Ліни Костенко «Маруся Чурай» відзначено Шевченківською премією. 

 

 

 

СКАЙП-СПІЛКУВАННЯ З ЮРИСТОМ

22 січня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Сарської та Сватківської сільських бібліотек відбулося скайп-спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко з питань спадкового, трудового та земельного законодавства.

В ЄДНОСТІ СИЛА

Соборність землі України – духовне єднання всіх територій, які історично належали нашому народові, єдність і цілісність загальної території України, недоторканність її кордонів.

Соборність означає, що Україна має свою єдину національну державу, яку створює сам народ, як вільну, суверенну, демократичну, правову і соціальну.

Війна з росією доводить, що для українців ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю і одним з ключових елементів нашої самосвідомості, а відтак і передумовою успіху нашого спротиву російській навалі.

До дня Соборності України працівники Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували віртуальний тур “Єдність запорука сили”.

ЦИФРОВИЙ СВІТ МАЙБУТНЬОГО

 Цифровий маркетинг постійно змінюється, тому важливо бути на передовій трендів.

Фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували фреш – постер «Цифрові тренди та новинки 2025».

https://view.genially.com/67860e1f8515da48d6c91b0a/interactive-content-formation

АЕРОПОРТ… ПЕКЕЛЬНА СМУГА

 

                                    

         20 січня – День вшанування захисників Донецького аеропорту. З нагоди дня пам'яті та вшанування  фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували відео архів «На захисті української державності».

   За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

СКАЙП-СПІЛКУВАННЯ З ЮРИСТОМ

17 січня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки та Розбишівської СБ відбулося скайп-спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громади отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко з питань спадкового, трудового та земельного законодавства.

 

ДЯКУЄМО ЗА ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ ЯЗОК

Фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» провели акцію «Слово вдячності» до Міжнародного дня «Дякую». За допомогою листівок користувачі висловили щиру подяку працівникам бібліотеки за приємну та затишну атмосферу в закладі, за гарне ставлення до відвідувачів, за допомогу у виборі літератури, за креативний підхід в облаштуванні фото-зон, виставок, заходів, за кваліфіковане обслуговування. Побажали поповнення фонду новими, сучасними та захоплюючими книгами.                                                                                          Дорогі наші користувачі! Ми цінуємо кожного з вас! вас!                                              Дякуємо!!! За те, що ви з нами!                                                             

Особлива подяка ЗСУ за можливість відвідувати книгозбірню і читати книги.

МУДРІСТЬ ВІЛЬНИХ ЗНАНЬ

 

        15 січня 2001 року офіційно відкрито Вікіпедію - загальнодоступну вільну багатомовну онлайн-енциклопедію. Нині важко знайти користувачів інтернету, які жодного разу не відвідували Вікіпедію. Засновниками цього ресурсу є американські інтернет-підприємці Джиммі Вейлз і Ларрі Сенгер.

     Вікіпедія — це унікальна можливість для всіх користуватися на одному ресурсі великою кількістю знань, зібраних всім людством, і не мати при цьому мовного бар’єру. До речі, День народження Вікіпедії — чудова нагода спробувати себе в ролі автора статті всесвітньої онлайн-енциклопедії. Для цього слід лише вибрати цікаву для себе тему, зібрати інформацію з різних джерел, придумати назву і розпочати творчий процес написання. Де ще, як не у Вікіпедії, можна розповісти всьому світу про своє рідне місто чи регіон, улюблене хобі чи відому людину — про все, що може зацікавити людей та бути корисним у житті.

     Всім відомі споріднені з Вікіпедією проєкти, також засновані на платформі wiki. Це Вікісловник, Вікіцитатник, Вікіновини, Вікітека та інші. Їх поява сама по собі є показником великої популярності проєкту серед користувачів всесвітньої інтернет-мережі.

Пропонуємо вам пройти вікторину, яку підготували фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки.

ПОСИЛАННЯ:    https://learningapps.org/display?v=pm9fgpg2k25

 

 

НЕ ДАМО ЗАГИНУТЬ УКРАЇНІ

 

   Сьогодні, під час повномасштабної війни на території України, словосполучення «українські політв'язні» знову стало частиною  нашого життя. Щороку 12 січня відзначається День українського політв’язня. Дата вшанування українських політв’язнів, за пропозицією В’ячеслава Чорновола у 1975 р., обрана на згадку про події 12–14 січня 1972 р., коли радянська влада провела так званий «генеральний погром» (масові затримання та арешти відомих представників національно-демократичного руху України) – шістдесятників, правозахисників і дисидентів.

  З нагоди вшанування, фахівці Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки підготували виставку -пам’ять «Без права на мовчання».  Особлива шана тим героям, для яких незалежність України, переконання та цінності стали дорожчими за особисту свободу.

 

ПОДЯКУЙ СЕРЦЕМ – ОТРИМАЙ ЩАСТЯ

 

Між працівниками КЗ «Гадяцька  публічна бібліотека імені Лесі Українки» було проведено акцію «Слово вдячності» до Міжнародного дня «Дякую», що відзначається 11 січня.                                                                                          За допомогою «дякую» можна не лише висловити вдячність до всіх, хто робить наше життя кращим та щасливішим, але й продемонструвати свою вихованість та гарні манери. Лише одне щире «дякую» може змінити дуже багато – взаємини стають теплішими, а світ навкруги – добрішим.

СКАЙП-СПІЛКУВАННЯ З ЮРИСТОМ

10 січня 2025 року на базі Гадяцької публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, Вельбівської та Ціпківської сільських бібліотек відбулося скайп-спілкування з надання безоплатної юридичної допомоги. Жителі громад отримали кваліфіковану юридичну консультацію від завідувачки сектору Гадяцького бюро безоплатної правничої допомоги Ірини Калініченко.

НИКАНОР ОНАЦЬКИЙ: ІМ’Я ПОВЕРНУТЕ ІЗ НЕБУТТЯ

 

9 січня 2025 року минає 150 років із дня народження українського художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, пристрасного поціновувача творчості Тараса Шевченка, засновника Сумського художнього музею Никанора Харитоновича Онацького. Його ім’я на досить тривалий час було зітерте зі скрижалів людської пам’яті, бо у 30-х роках минулого століття російсько-комуністичний режим СРСР вилучав та нищив пов’язані з його життям архівні матеріали, накладав заборону навіть на згадку про різнопланову діяльність митця. Ювілей Никанора Онацького за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.  

З нагоди 150-річчя жертви комуністичного терору, художника і поета з Полтавщини Никанора Онацького фахівці КЗ «Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» підготували літературний портрет «Творець української національної ідеї: Никанор Онацький».

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

8 січня виповнюється 90 років від дня народження українського поета і журналіста, діяча українського руху опору, шістдесятника Василя Андрійовича Симоненка. Фахівці КЗ « Гадяцька публічна бібліотека імені Лесі Українки» облаштували виставку-персоналію «Поет, якого не скорити».                                                           За своє коротке життя Василь Симоненко зміг написати кілька поезій та новел, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за ïï долю. Автор численних статей, театральних i літературних рецензій, трьох казок для дітей та дорослих: «Цар Плаксій i Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки», «Казка про Дурила». Збірка «Земне тяжіння» (1964) та книга «Лебеді материнства» (1981) були видані посмертно. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).                                                                                                               Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в селищі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Батьки його були колгоспники, усе дитинство пройшло на селі у важкі воєнні та повоєнні часи.                                                            1952 р. закінчив середню школу в Тарандинцях і вступив на факультет журналістики Київського університету. Через п’ять років закінчив його і одружився на черкащанці Людмилі Півторадня. Працював у «Черкаській правді», «Молоді Черкащини», «Робітничій газеті». Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче.                                       Перша прижиттєва збірка Симоненка «Тиша і грім», що вийшла 1962 р., була впливом серця чистого і довірливого юнака. Збірка була схвально сприйнята критикою і читачами. Це єдина збірка, яка була видана за життя автора. Разом з іншими талановитими представниками української молоді Василь Симоненко бере участь у роботі Клубу творчої молоді, їздить Україною, спілкуючись із ровесниками. Потім поет працює в комісії, що займалася розслідуванням масових розстрілів у катівнях НКВС. Потрапляє під нагляд КДБ.                                               Улітку 1962р. міліціонери заарештували та жорстоко побили його. Відмовлялися друкувати твори, друзі відвернулися.                                                                                 Восени 1962р. починає щоденник «Окрайці думок». У 1963 вийшла казка "Цар Плаксій та Лоскотон".                                                                                                         На початку вересня 1963р. ліг у лікарню, оскільки після побиття його мучили болі, було діагностовано рак нирок.                                                                                            Помер він 14 грудня 1963 р. Поет прожив лише 28 років.                                Дякуємо користувачам книгозбірні за участь. Сушко Анні за декламування вірша «Я» В. Симоненка, Расторгуєвій Катерині, Нонці Анні та Гринь Яні.                                                                                  

БАЧИТИ РУКАМИ

 

    4 січня світова спільнота вшановує працю французького винахідника Луї Брайля, що подарував незрячим людям радість здобуття нових знань та обміну інформацією. Йдеться про всесвітньо відомий шрифт Брайля — тифлошрифт, що складається з об’ємних крапок, які зібрано та узагальнено в абетку з геометричних фігур.

      У 2019 році Генеральна Асамблея ООН постановили відзначати Всесвітній день азбуки Брайля саме у день народження Луї Брайля. Саме він свого часу створив те, що допомагає людям з вадами зору читати, писати, працювати на комп'ютері і грати на музичних інструментах.

З метою підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людини сліпих і слабозорих людей фахівці Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки підготували  експрес-факт «Слова на дотик».

Для мільйонів незрячих людей засобом спілкування, освіти та доступу до інформації є шрифт Брайля — унікальний тактильний рельєфно-крапковий шрифт, названий на честь свого винахідника.