9 січня 1924 року в м. Тбілісі народився український та вірменський кінорежисер, сценарист, композитор, художник Сергій ПАРАДЖАНОВ.
Один із представників хвилі українського поетичного кіно. Започаткував в українському образотворчому мистецтві жанр колажу, який створював на засадах концептуалізму, хоча за життя ці твори перебували в андеграунді, і на виставках з'явилися лише по смерті художника. Відомий як режисер кінострічки «Тіні забутих предків» заснованої на однойменній повісті Михайла Коцюбинського, котра посідає 1-ше місце у списку 100 найкращих українських фільмів. Фільм приніс режисерові світову славу, розвинув принципи міфопоетичної естетики, що йдуть від народної творчості. Стрічка "Тіні забутих предків" отримала 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (24 серед них – гран-прі).
Під час прем'єри фільму було озвучено протести проти арештів українських інтелігентів. Після цього ім'я Параджанова починає асоціюватися із протестними настроями в середовищі українських інтелектуалів. Цьому сприяли поведінка митця та його заяви щодо відсутності свободи в радянському суспільстві, неофіційна критика політичного керівництва тощо. Наступний фільм кінорежисера "Київські фрески" (1965) було зупинено після відзнятих проб. Сценарій за новелою М.Коцюбинського "Інтермеццо", як і низка інших, не отримав дозволу на постановку. 1969 митець виїхав до Вірменії, де зняв фільм "Колір гранату" (про славетного поета середньовіччя), який вийшов у прокат не в авторській версії, а зазнавши переробки та перемонтування. У 1973 Параджанов був заарештований і засуджений за сфабрикованим звинуваченням. Протягом 1974–78, після вироку суду, перебував у таборах. Звільнений 1978 році за клопотаннями радянських і зарубіжних (Луї Арагон, Ельза Тріоле та ін.) митців.
Після звільнення не дістав дозволу на проживання в Києві та мешкав у Тбілісі. Поставив картини "Легенда про Сурамську фортецю" (1984), "Ашик-Керіб" (1988). Роботу над фільмом "Сповідь" перервала смерть режисера. В Україні Сергій Параджанов зняв більше десяти картин: "Наталія Ужвій", "Золоті руки", "Думка", "Квітка на камені", "Тіні забутих предків" та інші.
Політв'язень (1973—1977). У 1990 році отримав звання народного артиста УРСР (посмертно), а у 1991 році — Державну премію України ім. Т. Шевченка (посмертно).
І-ц (іформаційний огляд)
Немає коментарів:
Дописати коментар